Бобринецька міська територіальна громада

Кіровоградська область, Кропивницький район

Іван Карпенко-Карий: батько українського побутового театру

Дата: 19.01.2024 14:40
Кількість переглядів: 294

Фото без опису13 грудня 1856 року в селі Кам'яно-Костуватому, Бобринецького повіту, Херсонської губернії (нині Вознесенський район, Миколаївської області, Україна) народився Микола Карпович Садовський (справжнє прізвище Тобілевич) – український актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру. Він належить до унікальної театральної сім’ї. Брати Миколи Карповича – відомі театральні діячі, актори і драматурги – Іван Карпенко-Карий та Панас Саксаганський, сестра Марія Садовська-Барілотті – актриса й співачка, яка володіла чудовим сопрано.

«Університети» почалися для Миколи Тобілевича з Бобринецької повітової школи (1864 р.), потім були гімназія у Херсоні та Єлисаветградське реальне училище (1869-1877); у 1878-1880 рр. – навчання в Київській та Одеській військових школах.

Ще з Бобринця бере початок дружби Миколи з Марком Кропивницьким, який часто заходив до Івана Карпенка-Карого, де мешкав Садовський. Вони втрьох утворювали музичне тріо, де Микола грав на віолончелі. Юнак також брав участь в діяльності аматорських театральних гуртків.

Служив піхотним офіцером у Бендерській фортеці. Там, при офіцерському зібранні організував драмгурток, де й зустрівся з дружиною артилериста Марією Адасовською-Хлистовою, яка з часом стала його дружиною – майбутньою окрасою української сцени Марією Заньковецькою. Добровольцем пішов на російсько-турецьку війну 1877-1878 років.

На професійну сцену Микола Карпович вийшов у 1881-у і до 1888-го працював поруч з Марком Кропивницьким і під його режисерською рукою. Але й не уникнув мистецького впливу Михайла Старицького, який деякий час (1883-1885) був директором трупи, створеної Кропивницьким. У сценічній діяльності послуговувався прізвищем матері – Садовський.

Загалом, доля Миколи Карповича тісно переплелася з долею видатних його вчителів і сподвижників – Марка Кропивницького і Михайла Старицького, талановитих рідних братів та сестри, а також славетної Марії Заньковецької. По-різному складалися особисті взаємини між цими видатними митцями: вони часто розходилися в житті, іноді надовго, щоб потім знову зійтися, але ніколи не різнилися у мистецьких принципах, бо робили одну спільну справу – творили реалістичний український театр.

Та найяскравіше засяяв самобутній талант Миколи Садовського у другий період його творчої діяльності – зі створенням нової трупи та відкриттям у 1907 pоці в Києві першого і єдиного до 1917-го стаціонарного театру, керівником якого він був до 1919-го (до приходу більшовиків). Створення театру Садовського об’єктивно стало віддзеркаленням загальної боротьби за українську культуру.

Репертуар театру Садовського складався зі 105 п’єс – драм і комедій переважно українських драматургів: «Бранка Роксолана», «Енеїда», «Утоплена», «Різдвяна ніч», «Катерина», «Наталка Полтавка»... Для успішної постановки цих творів у театрі працювали справжні професіонали: хор, представлений 30 співаками, які відзначалися сильними голосами та чудовим слухом, хормейстером був знаменитий Олександр Кошиць, капельмейстером – великий знавець музичної справи чех Густав Єлінек, художником – Іван Бурячок. Микола Карпович умів гуртувати обдарованих людей, захоплених театральним мистецтвом. Ніколи не шкодував грошей на оформлення вистав, костюми й декорації, які спеціально виготовлялися до кожної опери, до кожної п’єси. Це теж було великою новиною в українському театрі.

Не сприйнявши революції 1917 року, Микола Садовський у січні 1919-го покинув рідну країну й емігрував до Галичини, де з 1920-го по 1923-й очолював театр, а в 1923-у виїхав до Праги і проживав там до 1926 року. Завдяки клопотанню Гната Юри та Олексія Ватулі вдалося одержати дозвіл на його повернення в Україну. Працював у театрі і кіно, збагачуючи своїм досвідом українську культуру.

У 1933-у Миколи Карповича Садовського (Тобілевича) не стало. Похований великий артист і режисер на Байковому кладовищі в КиєвіФото без описуФото без опису.​​​​​​​


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь