Бобринецька міська територіальна громада

Кіровоградська область, Кропивницький район

ДОСЛІДНИКИ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ МІСТА БОБРИНЕЦЬ

Дата: 19.09.2023 09:17
Кількість переглядів: 306

Фото без описуДо Дня міста подаємо статтю О. П. ГОЛІНАТОГО (2014 рік)

«Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини» (скорочено).

Ойко́нім (грец. οἶκος (дім) + грец. ὄνομα (ім'я)) — вид топоніма, власна назва — назва будь-якого населеного пункту, від міста до окремого будинку[1], яку використовують для іменування населених пунктів — міст, селищ, сіл тощо. Ойконіми міського типу називають «астіонімами» (грец. ἄστυ — міський) або «полісонімами» (грец. πόλις — місто); сільського типу — «комонімами».

Ойконіми природно-географічного походження утворені від назв підвищень, низьких, відкритих, заболочених місць, географічних назв природних і штучних водних басейнів, рослинного світу[2], - Вікіпедія.

… Щодо ойконімії Кіровоградщини було зроблено нові та переглянуто попередні висновки щодо походження окремих назв населених пунктів регіону. Предметом дослідження послужили особливості формування ойконімії найпівденнішого району області — Бобринецького, який є типовим у плані формування топонімного простору степової частини області.

Землі Бобринецького району протягом багатьох століть були частиною Дикого Поля — офіційно незаселеної ділянки українського степу, яка розмежовувала три могутні державні утворення середньовіччя — Російську імперію, Османську імперію та Польське королівство. Це спричинилося до того, що перші постійні поселення регіону почали виникати лише в середині XVIII ст. у зв’язку з військово-економічним освоєнням краю російськими колонізаторами (…)

Про складність з’ясування первинності гідроніма чи співвідносного ойконіма і визначення їхньої етимології свідчить історія формування назви м. Бобринець — районного центру Кіровоградської області. За одними даними, перше поселення на території сучасного міста з’явилося близько 1770 р. Його заснували вихідці з с. Великий Бобрик на р. Кодима, які раніше прийшли з с. Старий Бобрик на Житомирщині (нині Володарськ-Волинського p-ну). За іншими свідченнями, засновником Бобринця був полтавський козак Хома Бобрик, від прізвища якого за допомогою двоелементного суфікса -инець утворилася сучасна назва поселення (Янко, 53). Ще один варіант відантропонімного походження ойконіма В. В. Лобода пов’язав із прізвищем відомого російського феодала Бобринського — власника земель на Черкащині та Кіровоградщині5. У народі ще вважають, що село отримало назву за зоологічною ознакою: у річці, яка протікає повз населений пункт, колись водилося багато бобрів. Щоправда, у монографії «Знайомі незнайомці» А. П. Коваль спростовує цю відзоолексемну гіпотезу на користь відойконімноїб. Кожну з цих гіпотез можна щонайменше піддати сумніву. Якщо переселенці, які заснували тут слободу, справді прийшли з с. Велйкий Бобрик, то чому вони не назвали її так само або Малим Бобриком без форманта -ець відповідно до традицій іменування поселень такого типу? Якщо ж узяти за основу гіпотезу походження назви Бобринець від прізвища Бобрик чи Бобрйнський, то за законами творення відантропонімних посесивних ойконімів поселення мало б іменуватися Бобринкою або ж Бобрйкіекою. Крім того, у жодних джерелах не зафіксовано фактів перебування поміщиків Бобринських на території теперішнього Бобринецького району, не кажучи вже про належність їм земельних маєтків. Ба більше, слобода Бобринецъ існувала задовго до появи гіпотетичних власників цих земель графа Олексія Григоровича Бобринського та його сина Олексія1. Зрештою, під час дослідження історичних хронік, списків поселень та картографічних джерел ΧνΤΠ—XIX ст. з’явилися нові свідчення стосовно походження назви міста Бобринецъ: каз. село Бобрищово (ВАВН, 1795), сл. Бобринецъ (ПГМ-О, Ч. 5), Бобринецъ (ТВТК, XXVII, 10; К1883), Бобринецъ, съ предместьями Грицъковымъ, Рощиной, Военщиной и Ковалевкой, зашт. гор. (СНМ-ХГ, 19). Отже, спершу місто Бобринецъ було слободою, потім казенним селом, а вже на початку XVIII ст. розрослося й отримало статус заштатного міста. Слобідський характер поселення свідчить про те, що Бобринецъ заснували селянивтікачі, які освоювали так звані слободи — вільні від власників землі. Окрім адміністративного значення поселення, важливими є модифікації в самій назві: у всіх джерелах XIX ст. ойконім записано однаково— Бобринецъ, а от у другій половині ΧνΐΠ ст. — Бобрищово та Бобринцева. На перший погляд, простежується очевидне відантропонімне походження назви поселення — чи то від Бобринцева, чи то від Бобринцова. Проте у «Планах генерального межування Ольвіопольського повіту Херсонської губернії» зафіксовано, що слобода Бобринець дублює однойменну назву місцевої річки — правої притоки Сугоклії. Ця річка має багато відгалужень у вигляді ярів, які називаються Бобринсъкими — овраг Бобринской (ПГМ-О, Ч. 5). У межах одного з таких ярів виникло поселення Караказелеве, на початку XIX ст. більше відоме як Бобринка Караказелева (ВАВН, 1795; К1883), Бобринка (ТКХГ, 1820, ТВТК, XXVII, 10); д. Караказилево (ВСПХГ, 1844), Бобринка (Караказелева) д. и эк. Дембровскаго (Шестакова) (СНМ-ХГ, 205). Саме через спільний з районним центром онім В. В. Лобода назвав ойконім Бобринка похідним від назви Бобринецъ за допомогою демінутивного суфікса -к(а)8, що також досить сумнівно з погляду деривації та акцентології. Таким чином, спільна основа для річки та розташованих біля неї двох населених пунктів змінює акценти етимології. У «Словнику гідронімів України» права притока Сугоклії протягом XX ст. і до сьогодні іменується Бобринкою, а в другій половині XIX ст. — Бобринецъ (СГУ, 59). Більш ранніх фіксацій гідроніма жоден словник не наводить. Отже, інформація з «Планів генерального межування...» свідчить про те, що назва річки Бобринецъ існувала значно раніше — ще в другій половині ХУЛІ ст., тобто в період заснування слободи Бобрищеве.

… Можна зробити висновок, що ойконім Бобринець є відгідронімною трансонімізованою назвою. Спочатку слобода іменувалася Бобринцева (Бобринцово) як похідна від назви місцевого водного об’єкта. Сучасна назва міста Бобринець є топонімічною метонімією щодо первісного гідроніма (структура ойконіма цілком збігається зі структурою назви водного об’єкта). У свою чергу, гідронім Бобринець походить від зоолексеми бобер, оскільки у водоймі водилися бобри. Відповідно поселення Караказелеве з часом перейменували на Бобринку за цією ж зооознакою, що засвідчено наголосом на першому складі. Інтерфікс -ин функціонує у складі складних суфіксів -инець та -инк(а), що виконують релятивну функцію і характерні для більшості онімів з коренем бобр-.

фото: з мережі "Фейсбук" Патріот Бобринеччини


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь