ДОВІДКА ПРО КОНСУЛЬТАЦІЇ

До проекту ДДП – проекту Програми соціально-економічного розвитку
Бобринецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки (далі – проект Програми)

1.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Розділ V.19 “Екологічна безпеки та адаптація до зміни клімату” 

Додаток 1

“Заходи з виконання

Програми соціально-економічного розвитку

Бобринецької міської територіальної громади

на період до 2024 року”

У розділі V.19 “Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату”  проекту Програми серед основних завдань, зокрема передбачені:

збільшення площі природоохоронних територій;

забезпечення охорони земель, відтворення екосистем, удосконалення структури земельних угідь та напрямів господарської діяльності з метою формування оптимального співвідношення земельних угідь, підтримання екологічної безпеки і рівноваги території та досягнення нейтрального рівня деградації земель та запобігання подальшій ерозії ґрунтів;

упорядкування орних земель шляхом виведення з їх складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших непридатних до розорювання угідь;

відтворювання лісів, створення нових та реконструкції існуючих полезахисних смуг;

відновлення деградованих земель, степових та інших антропогенно змінених екосистем, ствоерння і відновлення сіножатей та пасовищ…

Проте у таблиці підрозділу VII.1 “Завдання реалізації Програми” та додатку 1 “Заходи з виконання Програми соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки” проекту відповідні заходи щодо реалізації вищезазначених завдань не передбачені, що пропонується доопрацювати.

Враховано.

Заходи з виконання Програми (Додаток 1) проекту Програми доповнено підрозділом “Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату” та заходом у такій редакції: “Розроблення місцевої програми  охорони довкілля, раціонального використання прирордних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Бобринецької міської територіальної громади на період до 2027 року» (строк виконання – 2024 рік).

Розроблення відповідної місцевої програми дозволить забезпечити виконання завдань і заходів, передбачених у розділі V.19 “Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату”  проекту Програми.

2.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Розділ V.19. “Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату”

…

Основні завдання:

…

охорона, екологічне оздоровлення та відтворення водних об’єктів;

У зв’язку із передбаченим у проекті Програми заходом “Очищення річки Сугоклея від замулення” звертаємо увагу на необхідність забезпечення дотримання вимог статті 80 Водного кодексу України, згідно з якою з метою охорони водності малих річок забороняється:

руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки:

виправляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків:

зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;

надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;

здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Назва згаданої річки потребує уточнення, оскільки вона відрізняється в різних складових проекту Програми: Сухоклія та Сугоклія.

Враховано.

У тексті проекту Програми та Звіту про СЕО уточнено назву річки  Сухоклія. 

Основне завдання  розділу V.19. “Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату” проекту Програми щодо охорони водності малих річок викладено у редакції:

“охорона, екологічне оздоровлення та відтворення водних об’єктів (відповідно до вимог Водного кодексу України та інших актів законодавства  щодо охорони водності малих річок)”.

3.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Розділ І. “Загальні положення”

У проекті Програми та Звіті про СЕО пропонуємо додатково врахувати наявність:

Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 443;

Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 932;

Рішення Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням, створеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 20, зокрема стосовно схвалення представлених НААН добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель (далі – НДРЗ) за напрямом “Підтримання вмісту органічних речовин (гумусу) у грантах”, а також допоміжних заходів щодо досягнення НДРЗ за напрямами “Відновлення зрошення і поліпшення земель меліоративного стану зрошуваних земель”. Відповідні завдання і заходи щодо НРДЗ також зазначені у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 23.03.2021 № 111/2021 “Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації”;

Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 688;

Плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.10.2020 № 1567;

Державної стратегії управління лісами України до 2035 року та операційним планом її реалізації у 2022/2024 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777;

Водної стратегії України на період до 2050 року та плану її реалізації у 2022-2024 роках, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134;

Ріо – Конвенцій та інших міжнародних угод природоохоронного спрямування.

Враховано.

Текст розділу І “Загальні положення” проекту Програми та Звіту про СЕО доповнено запропонованим Мінприроди переліком документів, а саме враховано наявність:

Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 443;

Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 932;

Рішення Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням, створеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 20, зокрема стосовно схвалення представлених НААН добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель (далі – НДРЗ) за напрямом “Підтримання вмісту органічних речовин (гумусу) у грантах”, а також допоміжних заходів щодо досягнення НДРЗ за напрямами “Відновлення зрошення і поліпшення земель меліоративного стану зрошуваних земель”. Відповідні завдання і заходи щодо НРДЗ також зазначені у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 23.03.2021 № 111/2021 “Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації”;

Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 688;

Плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.10.2020 № 1567;

Державної стратегії управління лісами України до 2035 року та операційним планом її реалізації у 2022/2024 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777;

Водної стратегії України на період до 2050 року та плану її реалізації у 2022-2024 роках, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134;

Ріо – Конвенцій та інших міжнародних угод природоохоронного спрямування.

4.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Розділ ІІІ “Загальна інформація про громаду”

У проекті Програми (розділ ІІІ) та Звіті про СЕО (розділ 2) інформацію щодо природоохоронних територій та об’єктів, впливу на них та наслідків для них пропонуємо уточнити, з урахуванням визначення згідно з пунктом 9 додатку до Закону України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних” (“Природоохоронні території та об’єкти – території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного заповідання, території та об’єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угідді міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”, об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО”).

При цьому, відомості щодо територій та об’єктів екомережі, слід наводити з урахуванням переліку складових структурних елементів екомережі, який визначений статтею 5 Закону України “Про екологічну мережу”.

Враховано.

Розділ 3 проекту Програми доповнено новим підрозділом у такій редакції: “Формування екологічної мережі.  На території Бобринецької територіальної громади розташовані ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” та ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка”.

Указом Президента України від 10.12.1994 № 750 створено ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” та рішенням Кіровоградської обласної ради від 19.02.1993 № 187 оголошено (створено) ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка”.

Рішенням Кіровоградської обласної ради від 23.06.2017 № 329 затверджено Регіональну схему екологічної мережі Кіровоградської області.

Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” знаходиться в межах Піщанобрідського регіонального центру регіональної схеми екологічної мережі Кіровоградської області.

Піщанобрідський регіональний центр регіональної схеми екологічної мережі Кіровоградської області знаходиться у південно-східній частині області в околицях с. Піщане. Він має округлі обриси зовнішнього контура, суцільну внутрішню структуру і є середнім за розмірами.

Природні водні об’єкти представлені тут руслом р. Сухоклії, на якій споруджено невелике водосховище, що використовується у багатьох напрямках, починаючи з безпосереднього забору води для постачання

м. Бобринця і прилеглих до нього населених пунктів і закінчуючи відпочинком людей у теплу пору року. Вздовж берегів р. Сухоклії зростають окремими куртинами макрогідрофільні рослини – рогіз вузьколистий, очерет звичайний, лепешняк водяний, сусак зонтичний, частуха подорожникова, комиш озерний, осока гостра та деякі інші.

Однією з найцікавіших фауністичних особливостей Піщанського регіонального центру біологічного різноманіття є наявність в його межах популяції зеленої ящірки, поширення якої як на території Центральної України, так і загалом в межах держави поступово звужується. Окрім вказаного виду тут зустрічаються й ящірка прудка, черепаха болотна, вуж звичайний, вуж водяний і цілком можливо гадюка степова. Проте це припущення потребує подальшого дослідження.

З деревних насаджень в межах даного центру біорізноманіття переважають штучні деревостани, головним чином фітомеліоративного призначення. Головними породами в них виступають робінія несправжня акація, гледичія триколючкова, софора японська, карагана деревовидна, аморфа чагарникова, тополя чорна, тополя дельтовидна, тополя срібляста, клен гостролистий, клен ясенелистий, клен польовий, клен татарський, маслинка срібляста, верба біла та деякі інші.

Наразі на території Бобринецької міської територіальної громади відсутні існуючі об’єкти природо-заповідного фонду та території Смарагдової мережі.

В той же час, за даними офіційного сайту Європейського агентства з навколишнього середовища Європейського Союзу  територія вздовж долини річок Сухоклії  та Саваклії позначена як “запропонована сайтом” (SiteCode: UA0000410; площа - 7 036,66 га, рік набору даних – 2022).

Смарагдова мережа України (англ. Emerald network) – українська частина Смарагдової мережі Європи. Метою створення Смарагдової мережі Європи є збереження природної фауни, флори та оселищ. Вона була ініційована та координується Бернською конвенцією (1979 р.).

Смарагдова мережа має переважно ті самі основи формування, що й NATURA 2000, але діє за межами Європейського Союзу, розвиваючи загальноєвропейський підхід щодо охорони типів природних оселищ.

Об’єкти в межах Смарагдової мережі разом із територіями NATURA 2000 становлять ядро Загальноєвропейської екологічної мережі (PanEuropean Ecological Network, PEEN), яка також підтримується Бернською конвенцією. Держави – члени Європейського Союзу виконують вимоги Бернської конвенції шляхом розвитку мережі NATURA 2000, а території особливої охорони NATURA 2000 відповідають територіям особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі.

Смарагдовий об’єкт – це природна територія, на якій проживають зникаючі та цінні види 100 рослин і тварин, які мають міжнародне значення і перелічені в Резолюції № 6 (1998 р.) Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, а також містить природні середовища існування (осела), які перелічені в Резолюції № 4 Бернської конвенції”.

Положеннями щодо формування екологічної мережі доповнено також і Звіт про СЕО.

5.

Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації

Програма

соціально-економічного розвитку

Бобринецької міської територіальної

громади на 2022-2024 роки

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”  державне прогнозування економічного і соціального розвитку - науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку.

Враховуючи вищевказане, визначений прогнозний термін виконання заходів проекту Програми на 2022-2024 роки є некоректним. Представлену інформацію стосовно реалізації заходів Програми необхідно актуалізувати станом на 2023 рік.

Враховано.

Назву проекту Програми викладено у редакції: “Програма соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на період до 2024 року” .

Текст Програми стосовно термінів реалізації її завдань та заходів доопрацьовано та актуалізовано.

6.

Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації

Додаток 1

“Заходи з виконання

Програми соціально-економічного розвитку

Бобринецької міської територіальної громади на період до 2024 року”

З метою реалізації заходів Програми, серед яких є проекти, які відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” підлягають оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про впровадження планованої діяльності. Для таких проектів має бути здійснена процедура оцінки впливу на довкілля.

Враховано.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 3 згаданого Закону перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 10 частини третьої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, інфраструктурні проекти з проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок.

Проект Програми містить заходи, які відповідно до Закону «Про оцінку впливу на довкілля»  підлягають оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про впровадження планової діяльності. Відповідно до вимог Закону щодо таких заходів буде проведена процедура оцінки впливу на довкілля.

7.

Головне управління Держпродспожив-служби в Кіровоградській області

Програма

соціально-економічного розвитку

Бобринецької міської територіальної

громади на 2022-2024 роки

Рекомендується врахувати наступні пропозиції щодо впровадження заходів, які безпосередньо вплинуть на епідемічну ситуацію і санітарно-гігієнічні умови проживання населення та зменшать навантаження на середовище життєдіяльності людей:

переглянути терміни реалізації рішень Програми з урахуванням реального часу у зв’язку із закінченням 2022 року;

дотримання вимог законодавства у сфері захисту довкілля, природних ресурсів, охорони громадського здоров’я  при реалізації цілей та завдань Програми;

забезпечення 100% населення громади та суб’єктів господарювання систематичним збором сміття;

розробка схем санітарної очистки населених пунктів Бобринецької міської територіальної громади;

проведення рекультивації і реконструкції існуючих сміттєзвалищ, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з грубими порушеннями норм санітарної безпеки;

облаштування офіційних полігонів (сміттєзвалищ) згідно вимог чинного законодавства;

впровадження лінії сортування і подальшого перероблення ТПВ;

запровадження роздільного збирання відходів від населення, компостування сміття, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ;

здійснення реконструкції, модернізації, будівництва системи комунальних водопровідних мереж та каналізування;

розміщення вигрібних ям по відношенню до житла в приватному секторі та водних джерел відповідно до вимог ДСанПіН № 145 від 17.03.2011 “Про затвердження санітарних норм та правил утримання територій населених місць”, ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”;

забезпечення населення громади водою, що відповідає вимогам ДСанПіН 2.2-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”;

пошук альтернативних джерел водопостачання для населення та підтримання задовільного санітарно-технічного стану громадських колодязів та повного забезпечення населення якісною питною водою;

дотримання водоохоронних зон джерел водопостачання та прибережно-захисних смуг водних об’єктів, збереження їх від забруднення внаслідок антропогенної діяльності;

створення та підтримання у належному санітарному стані зон відпочинку та об’єктів рекреації населення;

виконання природоохоронних заходів, оновлення зношеного устаткування, заміна застарілих технологій більш сучасними для зменшення викидів забруднюючих речовин;

систематичний моніторинг атмосферного повітря, підземних, поверхневих вод, ґрунтів на території Бобринецької міської територіальної громади, на межі санітарно-захисних зон підприємств, сміттєзвалищ, при проведенні робіт з поглиблення та розчищення річки від мулу;

озеленення територій санітарно-захисних зон підприємств та сільських господарств, магістральних вулиць, збереження та збільшення площі зелених насаджень;

влаштування твердого покриття доріг у населених пунктах та зволоження їх у літній період для зменшення забруднення атмосферного повітря;

рекультивація порушених антропогенною діяльністю земель, озеленення територій, що рекультивовані;

рекультивація та відновлення деградованих та малопродуктивних земель, непридатних для оброблення територій, впровадження заходів для запобігання виникнення ерозійних процесів ґрунту;

проведення просвітницької кампанії, спрямованої на підвищення культури населення громади поводження з твердими побутовими відходами, їх спалювання.

Враховано.

Назву проекту Програми викладено у такій редакції: “Програма соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на період до 2024 року” .

Текст Програми стосовно термінів реалізації її завдань та заходів доопрацьовано та актуалізовано.

У проекті Програмі передбачені  завдання та заходи, які безпосередньо вплинуть на епідемічну ситуацію і санітарно-гігієнічні умови проживання населення та зменшать навантаження на середовище життєдіяльності людей.

В той же час виконання у повному обсязі окремих заходів, запропонованих  Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, потребує більшого  часу, ніж передбачено терміном реалізації Програми, а також потребує залучення додаткових фінансових ресурсів.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України “Про засади державної регіональної політики”  сільські, селищні, міські ради відповідно до цього Закону затверджують на відповідний період стратегії розвитку територіальних громад, забезпечують їх фінансування та реалізацію.

У зв’язку з цим,  запропоновані  Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області завдання та заходи будуть враховані також  під час підготовки проекту Стратегії соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади.

До Звіту про СЕО

8.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Розділ 2 “Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)”

У Звіті про СЕО мають бути наведені характеристики всіх складових довкілля, визначених статтею 1 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” (флори, фауни, біорізноманіття, грунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об’єктів безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини), а також опис наслідків для них та взаємодії цих факторів. Зокрема у розділі 2 Звіту про СЕО не наведена інформація щодо флори, фауни, об’єктів культурної спадщини. Крім того, у розділі 2 Звіту про СЕО відсутня інформація про прогнозні зміни стану довкілля, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень), що потребує доопрацювання.

Враховано.

Розділ 2 Звіту про СЕО доповнено підрозділами “Формування екологічної мережі”, “Культура”, “Прогноз змін у довкіллі, якщо Програма не буде затверджена” у такій редакції:

“Формування екологічної мережі. Рішенням Кіровоградської обласної ради від 23.06.2017 № 329 затверджено Регіональну схему екологічної мережі Кіровоградської області. Згідно з результатами досліджень, проведених Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області спільно з Кіровоградським обласним громадським еколого-експертним центром “Довкілля”, на території Кіровоградщини затверджено 99 регіональних екологічних центрів.

Піщанський регіональний центр біологічного різноманіття біотичного типу знаходиться у південно-східній частині області в околицях с. Піщане. Він має округлі обриси зовнішнього контура, суцільну внутрішню структуру і є середнім за розмірами.

Природні водні об’єкти представлені тут руслом р. Сухоклії, на якій споруджено невелике водосховище, що використовується у багатьох напрямках, починаючи з безпосереднього забору води для постачання м. Бобринця і прилеглих до нього населених пунктів і закінчуючи відпочинком людей у теплу пору року. Вздовж берегів р. Сухоклії зростають окремими куртинами макрогідрофільні рослини – рогіз вузьколистий, очерет звичайний, лепешняк водяний, сусак зонтичний, частуха подорожникова, комиш озерний, осока гостра та деякі інші.

Степові ділянки мезоморфного типу приурочені до деградованих ділянок, що локалізовані на крутосхилах річкових долин і балок. Досить часто вони межують з ділянками, які позбавлені природної рослинності – зсувами, схилами ярів, прирічкових урвищ тощо.

Однією з найцікавіших фауністичних особливостей Піщанського регіонального центру біологічного різноманіття є наявність в його межах популяції зеленої ящірки, поширення якої як на території Центральної України, так і загалом в межах держави поступово звужується. Окрім вказаного виду тут зустрічаються й інші реплизії – ящірка прудка, черепаха болотна, вуж звичайний, вуж водяний і цілком можливо гадюка степова. Проте це припущення потребує подальшого дослідження.

З деревних насаджень в межах даного центру біорізноманіття переважають штучні деревостани, головним чином фітомеліоративного призначення. Головними породами в них виступають робінія несправжня акація, гледичія триколючкова, софора японська, карагана деревовидна, аморфа чагарникова, тополя чорна, тополя дельтовидна, тополя срібляста, клен гостролистий, клен ясенелистий, клен польовий, клен татарський, маслинка срібляста, верба біла та деякі інші.

В межах даного центру біологічного різноманіття знаходиться об’єкт природно-заповідного фонду області - ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” загальною площею 78,0 га.

Декількома екологічними коридорами Піщанський регіональний центр біологічного різноманіття сполучається з іншими складовими регіональної схеми національної екологічної мережі. Так, з Покровсько-Долинівським центром біологічного і ландшафтного різноманіття, який знаходиться на північному заході він сполучається екокоридором, природною основою якого є р. Сухоклія з прилеглими до неї прирусловими терасами. З Лозоватським центром біорізноманіття даний центр сполучається екокоридором, що базується на балковій системі і долині невеликого струмка, що впадає в р. Сухоклію. З Великодрюківським центром біорізноманіття Піщанський регіональний центр ландшафтного різноманіття сполучається екокоридором, природною основою якого є права притока р. Сухоклії з прилеглими до неї прирусловими терасами. З Бериславським і Костомарівським центрами біорізноманіття, що знаходяться південніше даний центр сполучається екокоридором, природною основою якого є р. Громоклея з прилеглими до неї прирусловими терасами та схилами балок і долин.

Наразі на території Бобринецької міської територіальної громади відсутні існуючі об’єкти природо-заповідного фонду та території Смарагдової мережі.

В той же час, за даними офіційного сайту Європейського агентства з навколишнього середовища Європейського Союзу  територія вздовж долини річок Сухоклії  та Саваклії позначена як запропонована сайтом (SiteCode: UA0000410; площа - 7 036,66 га, рік набору даних – 2022).

Смарагдова мережа України (англ. Emerald network) – українська частина Смарагдової мережі Європи. Метою створення Смарагдової мережі Європи є збереження природної фауни, флори та оселищ. Вона була ініційована та координується Бернською конвенцією (1979 р.).

Смарагдова мережа має переважно ті самі основи формування, що й NATURA 2000, але діє за межами Європейського Союзу, розвиваючи загальноєвропейський підхід щодо охорони типів природних оселищ.

Об’єкти в межах Смарагдової мережі разом із територіями NATURA 2000 становлять ядро Загальноєвропейської екологічної мережі (PanEuropean Ecological Network, PEEN), яка також підтримується Бернською конвенцією. Держави – члени Європейського Союзу виконують вимоги Бернської конвенції шляхом розвитку мережі NATURA 2000, а території особливої охорони NATURA 2000 відповідають територіям особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі.

Смарагдовий об’єкт – це природна територія, на якій проживають зникаючі та цінні види 100 рослин і тварин, які мають міжнародне значення і перелічені в Резолюції № 6 (1998 р.) Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, а також містить природні середовища існування (осела), які перелічені в Резолюції № 4 Бернської конвенції”;

“Культура. Культурно-освітню роботу в Бобринецькій міській територіальній громаді здійснюють 4 клубні заклади, 4 бібліотечних заклади, 1 краєзнавчий музей, 1 школа мистецтв.

Пам’ятки культурної спадщини: Вознесенський собор (1898 рік), Будинок ратуші, у якій працювали Тобілевич І. К. та Кропивницький М. Л. (друга половина XIX ст.), Будинок колишнього училища, у якому навчалися

Тобілевич І. К. та Кропивницький М. Л. (друга половина XIX ст.), Синагога”;

“Прогноз змін у довкіллі, якщо Програма не буде затверджена. У разі якщо Програма не буде затверджено екологічні проблеми і поточний стан довкілля, залишиться незмінним, а саме:

забруднення атмосферного повітря не зміниться;

продовження тенденції забруднення поверхневих вод;

наявність несанкціонованих сміттєзвалищ; низький рівень роздільного збирання та сортування відходів;

недостатній рівень енергоефективності та енергозбереження бюджетних закладів та житлових приміщень;

недостатність заходів щодо охорони довкілля та збереження природного потенціалу території.

Ймовірні зміни стану атмосферного повітря та стану кліматичних умов території. У випадку, якщо Програму не буде затверджено, а заходи з охорони атмосферного повітря не будуть реалізовані, стан атмосферного повітря на території громади, кліматичні умови території більш ймовірно залишаться на рівні сучасних показників.

Ймовірні зміни стану земельних ресурсів та ґрунтів. У випадку, якщо Програму не буде затверджено, а заходи з охорони навколишнього природного середовища не будуть реалізовані, стан ґрунтів на території громади ймовірно залишиться на рівні сучасних показників.

Ймовірні зміни стану рослинного та тваринного світу. Якщо Програму не буде затверджено, біорізноманіття на території громади, скоріш за все залишиться на сталому рівні, але впровадження заходів з охорони навколишнього природного середовища може позитивно вплинути на чисельності різних видів флори та фауни.

Ймовірні зміни стану геологічних та гідрографічних умови. Програмою не передбачається реалізація завдань та заходів, які можуть призвести до негативного впливу на геологічне і гідрогеологічне середовище на території громади. Тому у випадку, якщо Програму не буде затверджено, стан геологічного та гідрологічного середовища території громади більш ймовірно залишаться на рівні сучасних показників.

Ймовірні зміни стану водних ресурсів. З метою охорони водних ресурсів та їх раціонального використання у Програмі визначено низку заходів щодо вирішення проблемних питань з охорони і раціонального використання водних ресурсів на території громади. Якщо заходи Програми щодо охорони та відтворення водних об’єктів не будуть реалізовані на території громади, в майбутньому існує загроза погіршення якісного стану водних ресурсів.

Ймовірні зміни стану поводження з відходами. З метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на території громади Програмою визначено ряд заходів щодо поліпшення у сфері поводження з відходами.

У разі невиконання заходів, передбачених Програмою, фактор поводження з відходами матиме найбільше значення серед ризиків шкідливого впливу на довкілля на території громади. Залишатиметься на низькому рівні надання послуг у сфері управління відходами та розвиток відповідної інфраструктури на території громади, можливе збільшення кількості стихійних сміттєзвалищ і полігонів для їх захоронення, що може призвести до  погіршення санітарного стану населених пунктів громади.

Ймовірні зміни стану здоров’я населення. З метою поліпшення здоров’я населення громади, забезпечення доступу усіх громадян до базових послуг Програмою передбачається реалізація заходів щодо проведення ремонту медичних закладів, покращення транспортного сполучення, реалізації проекту “Соціальне таксі”. Незатвердження Програми може призвести до погіршення показників доступності для інклюзивних груп населення до харчових продуктів, житла, роботи, освіти, медичної допомоги.

Реалізація Програми в цілому дозволить здійснити кроки у покращенні екологічної ситуації громади, призведе до більш раціонального використання та відтворення природних ресурсів, поступового забезпечення екологічної безпеки та зниження рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”.

9.

Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації

Розділ 5

“Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування”

В розділі 5 Звіту про СЕО “Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державну та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування” необхідно зазначити зобов’язання Бобринецької міської територіальної громади у сфері охорони навколишнього природного середовища, що встановлені на регіональному та місцевому рівнях.

Враховано.

Розділ 5 Звіту про СЕО доповнено положеннями щодо  зобов’язань у сфері охорони навколишнього природного середовища, що встановлені на регіональному та місцевому рівнях у такій редакції:

“Перелік регіональних природоохоронних програм:

Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на 2021-2025 роки, затверджена рішенням обласної ради від 30.03.2021 № 86;

Регіональна екологічна програма “Ліси Кіровоградщини на 2021-2025 роки”, затверджена рішенням обласної ради від 30.03.2021 № 85;

Обласна програма збереження і розвитку об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з корифеями українського професійного театру, “Земля корифеїв” на 2018-2020 роки (продовжена до 2023 року), затверджена рішенням обласної ради від 25.09.2020 № 807.

Крім того є програми, які враховують екологічні завдання щодо поліпшення стану довкілля в області, зокрема:

Обласна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області на 2018-2023 роки, затверджена рішенням обласної ради від 22.08.2017 № 350;

Програма створення та впровадження містобудівного кадастру Кіровоградської області на 2022-2024 роки, затверджена рішенням обласної ради від 17.09.2021 № 154.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції:

здійснюють реалізацію рішень відповідних рад;

координують діяльність підприємств, установ та організацій, розташованих на території відповідно села, селища, міста, незалежно від форм власності та підпорядкування;

організують розробку місцевих екологічних програм;

затверджують за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища для підприємств, установ та організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів загальнодержавного значення, ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього природного середовища за межами відповідно села, селища, міста;

організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території;

формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів;

погоджують поточні та перспективні плани роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;

забезпечують систематичне та оперативне інформування населення, підприємств, установ, організацій та громадян про стан навколишнього природного середовища, захворюваності населення;

організують екологічну освіту та екологічне виховання громадян;

приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України”.

10.

Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації

Розділ 3 “Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)”

Розділ 5 “Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування”

У Звіті про СЕО необхідно врахувати підходи у сфері поводження з відходами, що визначені Національною стратегією управління відходами до 2030 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820. Передбачити приведення у належний стан місця видалення відходів.

Враховано.

Розділи 3 та 5 Звіту про СЕО доповнено положеннями щодо підходів у сфері поводження з відходами, що визначені Національною стратегією управління відходами до 2030 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820, у такій редакції:

“Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820 затверджено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року. Стратегія, зокрема, передбачає створення регіональних центрів з утилізації відходів, запровадження принципів циклічної економіки та розширеної відповідальності виробника, який заохотить бізнес до мінімізації утворення відходів та зацікавленості в їх переробці, а також впровадження п’ятиступеневої ієрархії поводження з відходами, яка працює в Європейському Союзі. Це передусім запобігання утворенню відходів і лише в окремих випадках – їх захоронення. Органи місцевого самоврядування України зобов’язані створити систему пунктів повторного використання деяких товарів, наприклад, побутової техніки, меблів, одягу.”

Крім того, розділ  V.2 “Житлово-комунальне господарство” проекту Програми доповнено завданням у такій редакції: “приведення у належний стан місць видалення відходів.”

11.

Розділ 2  “Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)”

Доповнити Звіт про СЕО інформацією щодо наявності і впливу на Смарагдову мережу, об’єкти культурної спадщини та природно-заповідний фонд, виходячи з визначення згідно з пунктом 9 додатку до Закону України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”.

Враховано.

Розділ 2 Звіту про СЕО доповнено підрозділом “Формування екологічної мережі” у такій редакції:

“Рішенням Кіровоградської обласної ради від 23.06.2017 № 329 затверджено Регіональну схему екологічної мережі Кіровоградської області. Згідно з результатами досліджень, проведених Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області спільно з Кіровоградським обласним громадським еколого-експертним центром “Довкілля”, на території Кіровоградщини затверджено 99 регіональних екологічних центрів.

Піщанський регіональний центр біологічного різноманіття біотичного типу знаходиться у південно-східній частині області в околицях с. Піщане. Він має округлі обриси зовнішнього контура, суцільну внутрішню структуру і є середнім за розмірами.

Природні водні об’єкти представлені тут руслом р. Сухоклії, на якій споруджено невелике водосховище, що використовується у багатьох напрямках, починаючи з безпосереднього забору води для постачання м. Бобринця і прилеглих до нього населених пунктів і закінчуючи відпочинком людей у теплу пору року. Вздовж берегів р. Сухоклії зростають окремими куртинами макрогідрофільні рослини – рогіз вузьколистий, очерет звичайний, лепешняк водяний, сусак зонтичний, частуха подорожникова, комиш озерний, осока гостра та деякі інші.

Степові ділянки мезоморфного типу приурочені до деградованих ділянок, що локалізовані на крутосхилах річкових долин і балок. Досить часто вони межують з ділянками, які позбавлені природної рослинності – зсувами, схилами ярів, прирічкових урвищ тощо.

Однією з найцікавіших фауністичних особливостей Піщанського регіонального центру біологічного різноманіття є наявність в його межах популяції зеленої ящірки, поширення якої як на території Центральної України, так і загалом в межах держави поступово звужується. Окрім вказаного виду тут зустрічаються й інші реплизії – ящірка прудка, черепаха болотна, вуж звичайний, вуж водяний і цілком можливо гадюка степова. Проте це припущення потребує подальшого дослідження.

З деревних насаджень в межах даного центру біорізноманіття переважають штучні деревостани, головним чином фітомеліоративного призначення. Головними породами в них виступають робінія несправжня акація, гледичія триколючкова, софора японська, карагана деревовидна, аморфа чагарникова, тополя чорна, тополя дельтовидна, тополя срібляста, клен гостролистий, клен ясенелистий, клен польовий, клен татарський, маслинка срібляста, верба біла та деякі інші.

В межах даного центру біологічного різноманіття знаходиться об’єкт природно-заповідного фонду області - ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” загальною площею 78,0 га.

Декількома екологічними коридорами Піщанський регіональний центр біологічного різноманіття сполучається з іншими складовими регіональної схеми національної екологічної мережі. Так, з Покровсько-Долинівським центром біологічного і ландшафтного різноманіття, який знаходиться на північному заході він сполучається екокоридором, природною основою якого є р. Сухоклія з прилеглими до неї прирусловими терасами. З Лозоватським центром біорізноманіття даний центр сполучається екокоридором, що базується на балковій системі і долині невеликого струмка, що впадає в р. Сухоклію. З Великодрюківським центром біорізноманіття Піщанський регіональний центр ландшафтногорізноманіття сполучається екокоридором, природною основою якого є права притока р. Сухоклії з прилеглими до неї прирусловими терасами. З Бериславським і Костомарівським центрами біорізноманіття, що знаходяться південніше даний центр сполучається екокоридором, природною основою якого є р. Громоклея з прилеглими до неї прирусловими терасами та схилами балок і долин.

Наразі на території Бобринецької міської територіальної громади відсутні існуючі об’єкти природо-заповідного фонду та території Смарагдової мережі.

В той же час, за даними офіційного сайту Європейського агентства з навколишнього середовища Європейського Союзу  територія вздовж долини річок Сухоклії  та Саваклії позначена як запропонована сайтом (SiteCode: UA0000410; площа - 7 036,66 га, рік набору даних – 2022).

Смарагдова мережа України (англ. Emerald network) – українська частина Смарагдової мережі Європи. Метою створення Смарагдової мережі Європи є збереження природної фауни, флори та оселищ. Вона була ініційована та координується Бернською конвенцією (1979 р.).

Смарагдова мережа має переважно ті самі основи формування, що й NATURA 2000, але діє за межами Європейського Союзу, розвиваючи загальноєвропейський підхід щодо охорони типів природних оселищ.

Об’єкти в межах Смарагдової мережі разом із територіями NATURA 2000 становлять ядро Загальноєвропейської екологічної мережі (PanEuropean Ecological Network, PEEN), яка також підтримується Бернською конвенцією. Держави – члени Європейського Союзу виконують вимоги Бернської конвенції шляхом розвитку мережі NATURA 2000, а території особливої охорони NATURA 2000 відповідають територіям особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі.

Смарагдовий об’єкт – це природна територія, на якій проживають зникаючі та цінні види 100 рослин і тварин, які мають міжнародне значення і перелічені в Резолюції № 6 (1998 р.) Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, а також містить природні середовища існування (осела), які перелічені в Резолюції № 4 Бернської конвенції”.

12.

Державна установа “Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”

Розділ 7 “Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування”

Пропозиції та зауваження, що були надані на етапі визначення обсягу СЕО, викладені у листі Центру від 11.01.2023 № 199/3, в цілому враховані.

З метою вдосконалення системи моніторингу пропонуємо (до ст. 39) контроль рівня шуму (разом з моніторингом радіаційного фактору) відокремити від розділу атмосферне повітря.

Враховано.

У розділі 7 положення щодо контролю рівня шуму відокремлено від розділу атмосферне повітря.