ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку проекту Програми соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на період до 2024 року

Розробники звіту:

 

Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, ЖКГ, архітектури та будівництва                                                                                                     Євгеній КУЛИК

 

Начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій               Марина КОЧУБЕЙ

Головний спеціаліст відділу  економічного розвитку,

торгівлі та інвестицій                                                                                        Сергій ПАЇЦЬКИЙ

 

Головний спеціаліст відділу  економічного розвитку,

торгівлі та інвестицій                                                                                        Ольга ВИННИК

 

Начальник  відділу ЖКГ, містобудування, архітектури,

цивільного захисту та надзвичайних ситуацій                                         Олександр БАРАНОВ

 

 

 

 

2023

ЗМІСТ

 

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування	3
2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	11
3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	24
4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	28
5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування	31
6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків	37
7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування	44
8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)	50
9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення	52
10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)	57
11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію	58

 

1. Зміст та основні цілі документа державного планування,
його зв’язок з іншими документами державного планування

 

Програма соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на період до 2024 року (далі – Програма) є документом державного планування, який розроблено на підставі Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про засади державної регіональної політики”,  “Про стратегічну екологічну оцінку”, наказу Мінрегіону від 30.03.2016 № 75 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади”.

Проект Програми підготовлено виконавчим комітетом Бобринецької міської ради.

Проект Програми за результатами аналізу поточного стану розвитку Бобринецької міської територіальної громади (далі – громада) та SWOT-аналізу визначає:

актуальні проблеми соціально-економічного розвитку громади;

першочергові завдання у сферах транспорту та автомобільних доріг, житлово-комунального господарства, будівництва, агропромислового комплексу, промисловості, енергозбереження та енергоефективності, туристичній сфері, молодіжного розвитку, соціального захисту та адміністративних послуг, освіти, культури, спорту, захисту прав споживачів, фінансово-бюджетній та інвестиційний сферах;

цілі та пріоритети розвитку громади;

завдання та механізми реалізації Програми;

заходи з виконання Програми;

фінансове забезпечення реалізації Програми;

моніторинг та оцінку визначення ефективності реалізації Програми;

питання контролю за виконанням Програми.

Метою Програми є створення умов для економічного зростання та удосконалення механізмів управління розвитком громади на засадах ефективності, відкритості та прозорості, посилення інвестиційної та інноваційної активності, забезпечення належного функціонування транспортної та комунальної інфраструктури, дотримання високих екологічних стандартів,  дотримання принципів гендерної рівності та внаслідок цього підвищення конкурентоспроможності громади, доступності широкого спектру соціальних послуг та наближення їх до місцевого споживача і зростання добробуту населення.

Програмою визначено три головні стратегічні цілі розвитку громади, досягнення яких дозволить створити умови для економічного та соціального розвитку громади в цілому та всіх її складових:

Ціль 1: розвиток населених пунктів громади;

Ціль 2: підвищення якості життя людини – найголовніше завдання;

Ціль 3: стійке економічне зростання громади.

Дані цілі узагальнюють всі першочергові потреби розвитку громади та є орієнтирами розвитку не тільки на короткостроковий період, а й на довгострокову перспективу.

Для досягнення цілей Програмою виокремлено основні пріоритетні напрямки розвитку громади на 2022-2024 роки:

1.      Модернізація системи водопостачання та водовідведення з метою забезпечення населення громади якісною питною водою та підтримання екологічної безпеки.

2.      Розбудова та зміцнення матеріально-технічної бази шкіл для забезпечення високого рівня надання освітніх послуг.

3.      Ремонт стратегічно-важливих доріг громади.

4.      Забезпечення ефективної роботи КП «Комунальник»,                           КП «Міськводоканал» та КЗ «Центр культури та дозвілля» для обслуговування потреб всіх населених пунктів громади, а саме придбання спецтехніки для вивезення та утилізації побутових відходів, благоустрою території, поточних ремонтів доріг, обслуговування систем водопостачання та водовідведення, вуличного освітлення, впровадження якісного та доступного дозвілля.

5.      Підвищення рівня соціального обслуговування незахищених та вразливих верств населення.

6.      Створення сучасної системи закладів культури та дозвілля.

7.      Розвиток рекреакційних зон та місць культурного відпочинку.

8.      Поєтапна модернізація вуличного освітлення в населених пунктах громади з використанням LED-технологій.

9.      Місцевий економічний розвиток громади: створення сільськогосподарських кооперативів, залучення інвестицій, підтримка малого підприємництва.

Першочерговими завданнями Програми є наступні:

1. Транспорт та автомобільні дороги.
2. Житлово-комунальне господарство.
3. Будівництво.
4. Агропромисловий комплекс, як основа сталого функціонування економіки громади.
5. Промисловість.
6. Енергозбереження та енергоефективність.
7. Туристична сфера.
8. Демографічна ситуація та робота з молоддю.
9. Соціальний захист та адміністративні послуги для населення.

10. Освіта.

11. Культура.

12. Спорт.

13. Розвиток споживчого ринку громади, зниження інфляції та захист прав споживачів.

14. Фінансово-бюджетна складова.

15. Інвестиції.

16. Охорона здоров’я.

17. Інтеграція, соціальна адаптація та захисту внутрішньо переміщених, тимчасово переміщених та/або евакуйованих осіб, які перебувають на території Бобринецької міської територіальної громади.

18. Допомога військовим частинам Збройних Сил України, військовим частинам Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

19. Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату.

Проектом Програми передбачено виконання заходів, що забезпечують досягнення стратегічних цілей, пріоритетів та завдань, зокрема:

надання допомоги військовим частинам Збройних Сил України, військовим частинам Сил територіальної оборони Збройних Сил України, ІІІ відділу Кропивницького ЦТК та соціальної підтримки м. Бобринець;

у сфері житлово-комунального господарства та благоустрою пропонується проведення капітального ремонту (реконструкції, будівництва) дорожнього покриття, вулиць, тротуарів, мостів, мереж вуличного освітлення, станції стічних вод, мереж водопостачання, приміщення КП “МЦКД”, інших будівель, благоустрою зон відпочинку, облаштування зелених зон, парку, доріжок, рекультивації сміттєзвалища, запровадження роздільного збирання сміття, ремонту колодязів, очищення та зариблення річки Сугоклея, підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету, встановлення сонячних батарей;

у сфері охорони здоров’я – проведення капітального ремонту з використанням енергозберігаючих технологій окремих медичних закладів громади;

у сфері спорту – будівництво футбольних полів на території громади, влаштування спортивних майданчиків, проведення капітального ремонту спортивного комплексу, створення спортивно-тренажерного залу; 

у сфері освіти – проведення заходів з енергоефективності та енергозбереження в навчальних закладах та їх філіях; проведення капітального ремонту частини теплотраси на території навчально-виховних комплексів та приміщень навчальних закладів, ремонт даху, утеплення фасадів шкільних та дошкільних закладів, виготовлення сонячних панелей для дошкільних закладів, заміна котла в гімназії;

у сфері культури та дозвілля – проведення капітального ремонту (ремонту) закладів культури, придбання інвентарю для проведення культурно-мистецьких заходів, розширення переліку послуг Міського центру культури та дозвілля;

у сфері соціального захисту – заходи з розширення мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг, реалізація проекту “Соціальне таксі”, розширення матеріально-технічної бази та переліку послуг Університету срібного віку, запровадження нових соціальних послуг у громаді, облаштування місця для паркування велосипедів, придбання житла для дітей-сиріт, закупівля медичного обладнання для медичного закладу, виділення одноразової допомоги окремим категоріям мешканців громади;

у сфері земельних відносин – розробка технічної документації щодо встановлення відновлення меж окремих населених пунктів, інвентаризації земель громади, оновлення нормативно грошової оцінки земель населених пунктів громади, розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для інвестиційних потреб громади та будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

У проекті Програми враховано завдання та заходи, визначені Законами України, Указами Президента України, іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, що спрямовані на підтримку та соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, допомогу Збройним Силам України.

Нормативно-правовою основою для розроблення проекту Програми є:

Конституція України;

Закон України  «Про місцеве самоврядування в Україні»;

Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»;

Закон України  «Про регулювання містобудівної діяльності»;

Закон України  «Про державні цільові програми»;

Закон України «Про засади державної регіональної політики»;

Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів»;

Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»;

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

Закону України «Про екологічну мережу»;

Указ Президента України від 30.09.2017 № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;

постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 117 «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363 «Про схвалення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 443 «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 932 «Про затвердження Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року»;

Рішення Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням, створеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 20, зокрема стосовно схвалення представлених НААН добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель (далі – НДРЗ) за напрямом “Підтримання вмісту органічних речовин (гумусу) у грантах”, а також допоміжних заходів щодо досягнення НДРЗ за напрямами “Відновлення зрошення і поліпшення земель меліоративного стану зрошуваних земель”. Відповідні завдання і заходи щодо НРДЗ також зазначені у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 23.03.2021 № 111/2021 “Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації”;

Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 688;

Плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.10.2020 № 1567;

Державної стратегії управління лісами України до 2035 року та операційним планом її реалізації у 2022/2024 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777;

Водної стратегії України на період до 2050 року та плану її реалізації у 2022-2024 роках, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134;

Ріо – Конвенцій та інших міжнародних угод природоохоронного спрямування;

інші закони України та нормативно-правові акти;

рекомендації Міндовкілля щодо включення кліматичних питань до документів державного планування.

Програма відповідає Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки і спрямована на реалізацію першочергових цілей та завдань щодо розв’язання соціально-економічних проблем розвитку громади.

Під час підготовки проекту Програми враховано завдання і заходи, визначені відповідно до:

Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року;

Національного плану управління відходами до 2030 року;

Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020
№ 671;

інших законодавчих  і нормативно-правових актів України з питань  розроблення програмних документів щодо галузевого і регіонального розвитку.

Основні показники Програми та завдання розроблені на основі та з урахуванням пропозицій і рекомендацій: жителів та громадських організації міської територіальної громади, депутатів міської ради, Кіровоградської облдержадміністрації та облради, державних програм та планів, Асоціації міст України, Асоціації малих міст України, Асоціації об’єднаних територіальних громад, іноземних партнерів. 

Таблиця 1. Відповідність проекту Програми

стратегічним цілям державної екологічної політики, визначених Законом України “Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року”

Стратегічні цілі  державної екологічної  політики	Цілі Програми:
	Розвиток населених пунктів громади	Підвищення якості життя людини	Стійке економічне зростання громади
Ціль 1. Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва	✓	✓	✓
Ціль 2. Забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України	✓	✓	✓
Ціль 3. Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України	✓	✓	✓
Ціль 4. Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення	✓	✓	✓
Ціль 5. Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління	✓	✓	✓

 

Таблиця 2. Відповідність проекту Програми
Державній стратегії  регіонального розвитку на 2021-2027 роки

Стратегічні цілі Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року	Відповідність завдань і заходів проекту Програми
1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах	✓
2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів	✓
3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування	✓

 

Таблиця 3. Відповідність проекту Програми положенням
Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 року

Стратегічні цілі Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 року	Відповідність завдань і заходів проекту Програми
1. Конкурентоспроможна інноваційно-спрямована економіка, яка розвивається на засадах смарт-спеціалізації
2. Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення	✓
3. Сталий розвиток усіх територій	✓
4. Збереження екосистем та поліпшення екологічної інфраструктури	✓

 

Таблиця 4. Відповідність проекту Програми
Цілям сталого розвитку України на період до 2030 року,  визначеним
Указом Президента України від 30.09.2019 № 722

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року	Відповідність завдань і заходів проекту Програми
1) подолання бідності
2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства
3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці	✓
4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх	✓
5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат
6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією	✓
7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх	✓
8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх
9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям	✓
10) скорочення нерівності
11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів	✓
12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва	✓
13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками
14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку
15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття	✓
16) сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях
17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

 

Бобринецька міська територіальна громада утворена у 2015 році шляхом добровільного об’єднання міської громади Бобринця та сільської Червонодолинської громади відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”.

До складу громади входять 9 населених пунктів: м. Бобринець та села Шляхове, Дібрівка, Богданівка, Червона Долина, Коржеве, Обланка, Садове, Великодрюкове.

Центр громади знаходиться на відстані 53 км на південь від обласного центру – міста Кропивницький.

Площа громади становить 19,43 км², у тому числі 85,8% території припадає на сільськогосподарські землі і  4,9% лісові масиви.

Географічне розташування, природні умови та ресурси.

Громада розташована у південно-західній частині Кіровоградської області, переважно у лісостеповій зоні, що обумовлює своєрідність її ландшафту.

Клімат. Клімат помірно континентальний. Територією проходить смуга високого атмосферного тиску, переважають континентальні повітряні маси. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле та сухе.

Серед кліматичних показників слід відмітити: температура повітря середньорічна +7,8 С⁰; температура повітря абсолютна максимальна +39,5 С⁰; температура повітря абсолютна мінімальна -35 С⁰.

Середньорічна кількість опадів становить 400-430 мм. Максимальна кількість їх випадає у теплий період року (близько 70%). Найбільше випадає опадів у липні 57-85 мм, а найменше в березні 27-34 мм.

Серед несприятливих кліматичних явищ слід відмітити посухи, суховії, пилові бурі, град, зливи.

Атмосферне повітря. На території громади відсутні стаціонарні пости автоматичного спостереження за станом атмосферного повітря, що не дає можливості точно дослідити його актуальний стан. Разом з тим, економіка громади має переважно сільськогосподарський характер – на території громади здійснюють свою діяльність 3 сільськогосподарських підприємства (ПАТ “ВДО АС “Південна”, ПП АФ “Славутич” та ПАТ “Бобринецька сільгосптехніка”,  основний вид діяльності яких є вирощування зернових культур) та 33 фермерських господарства; відсутні промислові підприємства. Проте на території громади діє приватне підприємство “Севполімерпласт”, основним видом діяльності якого є відновлення відсортованих відходів.

Згідно даних Екологічного паспорту Кіровоградської області за 2021 рік на території громади відсутні екологічно небезпечні об’єкти.

Викиди  забруднюючих речовин в атмосферне повітря можна вважати незначними. Серед джерел таких викидів можуть бути транспорт, підприємства, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського господарства, будівництва, теплопостачання та ін.

Для загального розуміння ситуації використовуються дані з Екологічного паспорту Кіровоградської області за 2021 рік. У 2020 році обсяг викидів забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел по регіону в порівнянні з 2019 роком за даними Головного управління статистики у Кіровоградській області значно зменшився і становить 10,7 тис. т.

 

Таблиця 5. Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин
в атмосферне повітря за 2021 рік та два попередніх

Показники	2019	2020	2021
Загальна кількість (одиниць) дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданих у поточному році суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до:	353	219	196
другої групи	85	40	40
третьої групи	268	179	156
Викиди забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел, тис. т	12,8	10,7	*
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², кг	519,7	434,7	*
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг	13,6	11,5	*

* Станом на дату випуску Екологічного паспорту регіону вказані показники Державною службою статистики не оприлюднено на офіційному сайті

 

Таблиця 6. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
міст Кіровоградської області

Назва забруднюючої речовини	Місто	Середньорічний вміст, мг/м3	Середньодобові ГДК, мг/м3	Максимальні разові ГДК, мг/м3	Максима льний вміст, мг/м3
Пил	м. Кропивницький	0,21	0,15	0,5	0,6
Діоксид сірки		0,018	0,05	0,5	0,051
Розчин.сульфати		0,01	*	*	0,06
Оксид вуглецю		1,4	3	5	5,0
Діоксид азоту		0,03	0,04	0,2	0,08
Оксид азоту		0,02	0,06	0,4	0,05
Сажа		0,03	0,05	0,15	0,13
Формальдегід		0,0035	0,003	0,035	0,012
Пил	м. Олександрія	0,21	0,15	0,5	0,6
Діоксид сірки		0,0185	0,05	0,5	0,049
Розчинені сульфати		0,01	*	*	0,03
Діоксид азоту		0,03	0,04	0,2	0,08
Сажа		0,05	0,05	0,15	0,18
Пил	м. Світловодськ	0,07	0,15	0,5	0,5
Діоксид сірки		0,017	0,05	0,5	0,5
Розчинні сульфати		0,006	*	*	0,02
Оксид вуглецю		1,5	3	5	5
Діоксид азоту		0,04	0,04	0,2	0,2
Оксид азоту		0,03	0,06	0,4	0,4
Формальдегід		0,002	0,003	0,035	0,035

• немає значення ГДК для визначення розчинних сульфатів

Водні ресурси. На лісові та водні ресурси Кіровоградська область бідна, гідроресурси річок обмежені.

Територією Бобринецького району протікають 9 річок, а саме: Інгул, що впадає до Південного Бугу, Громоклія, Сугоклея, Мертвоводдя, Гнилий Єланець, Осиковата, Бобринка, Лозоватка, Богодушка та Дрюкова. Загальна площа водного дзеркала ставків району становить -1400 га. Загальна протяжність рік 331 км, із них регульовано ставками 59 км. Ширина заплав — 25-45 м. Заплави в основному сухі, порослі луговими травами та чагарниками. Річки належать до типу рівнинних, переважно снігового і дощового живлення. Підземний стік відіграє незначну роль

Найбільшою проблемою громади є погіршення якості води. Вода, що подається в центральний водогон, є високомінералізованою. Система очищення є морально застарілою та знаходиться в аварійному стані. Рівень зношеності транспортних магістралей становить 90%, система каналізації знаходиться в аварійному стані. Каналізацією охоплено лише 15% міста.

Поганій ситуації сприяє низький рівень ґрунтових вод.

Низький рівень забезпечення домогосподарств каналізацією призводить до нелегальних каналізаційних викидів, які збільшують забруднення землі і води. 

Високий рівень забруднення стосується також вод у річках.

На якість води в водопровідній мережі міста Бобринець впливають замулення в місці забору та джерел в витоці річки Сугоклея, що зумовлене відсутністю труби, якою має здійснюватися скид вод для очищення русла річки, та обміління водойми.

Низький рівень води, підвищення температури у спеку спричиняють аномальне цвітіння синьо-зелених водоростей, у цей період із кранів городян тече зелена рідина з неприємним запахом.

Ситуація у сфері водних ресурсів потребує негайного вивчення та визначення шляхів вирішення виявлених проблем.

На території громади головною проблемою є зменшення кількості водойм, замулення та забруднення річок. 

Високий рівень забруднення стосується також вод у річках.

На якість води в водопровідній мережі міста Бобринець впливають замулення в місці забору та джерел в витоці річки Сугоклея, що зумовлене відсутністю труби, якою має здійснюватися скид вод для очищення русла річки, та обміління водойми.

Низький рівень води, підвищення температури у спеку спричиняють аномальне цвітіння синьо-зелених водоростей, у цей період із кранів городян тече зелена рідина з неприємним запахом.

Ситуація у сфері водних ресурсів потребує негайного вивчення та визначення шляхів вирішення виявлених проблем.

Таблиця 7. Cередньорічні концентрації речовин у контрольних створах річки  Сугоклея, 26 км, м. Бобринець, питний водозабір за 2021 рік

(за даними Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області)

 

Найменування показників складу та властивостей	Середньорічні концентрації речовин у контрольних створах, (мг/л)
Завислі речовини	0
БСК5	3,54
Сухий залишок	1223,75
Сульфати	463,4
Хлориди	95,72
Амоній сольовий	0,26
Нітрати	2,87
ХСК	43,17
Нітрити	0,04
Фосфати	0,08
Залізо	0
Мідь	0
Розчинений кисень	10,32

 

 

Таблиця 8. Інструментально-лабораторний контроль якості
поверхневих вод р. Сугоклея у 2021 році

К-сть контрольних створів, у яких здійснювались вимірювання, од.		Відібрано та проаналі-зовано проб води, од.	К-сть показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.	К-сть випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
усього	з перевищенням ГДК
1	1	12	20	БСК5– 12
				Лужність – 7
				Жорсткість загал. – 9
				Магній – 9
				Сухий залишок – 12
				Сульфати – 2
				Водневий показник рН-2
				ХСК – 3

Земельні ресурси. Загальна площа земель громади становить 
19 42970 га, із них: землі сільськогосподарського призначення – 16 728,1249 га; землі житлової та громадської забудови – 184,0699 га; землі оздоровчого призначення – 0,10 га; землі природно-заповідного і природоохоронного призначення – 25,20 га; землі історико-культурного призначення – 2,4912 га; землі лісогосподарського призначення – 93,663; землі водного фонду – 226,388; землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – 1325,7097.

Найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні малогумусні малопотужні.

Актуальною проблемою регіону та громади є водна ерозія ґрунтів. Серед областей України Кіровоградська відзначається багатством земельних ресурсів, значною природною родючістю ґрунтів. Разом з тим, область має високий рівень розораності її території (71,7 %).

Проблема деградації земель в Україні, у тому числі і в Кіровоградській області є актуальною та гострою. До деградаційних процесів, характерних для нашої країни, можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Значна кількість сільськогосподарських угідь області (понад 50 %) піддаються дії водної ерозії, чому сприяють сильно розчленований рельєф місцевості, інтенсивна система землеробства та зливовий характер дощів.

Лісові ресурси. 4,9% території громади займають лісові масиви.

На території громади проводить діяльність державне підприємство “Долинське лісове господарство”, у 2008 р. до його складу від Компаніївського лісництва передано Бобринецьке лісництво площею 1942 га.

Територія лісгоспу відноситься до лісогосподарської області Північний (Байрачний) степ, Правобережно-Дніпровського північно-степового лісогосподарського округу, Бузько-Дніпровського лісогосподарського району з різнотравно-типчаково-ковиловими степами, невеликими байрачними дубовими лісами, заплавними лугами та рослинністю гранітних оголень.

Таблиця 9. Лісовий фонд Долинського лісгоспу в розрізі земель цільового призначення та категорій земель (станом на 01.01.2021 року)

Загальна площа, тис.га	Лісові землі, тис. га
	вкриті лісовою рослинністю		не вкриті лісовою рослинністю					усього лісових земель
	усього	із них лісові культури	незімкнуті лісові культури	зруби	галявини, біополяни	лісові дороги, просіки, розриви
І. Землі лісогосподарського призначення
13,074	8,793	7,292	0,404	0,003	0,929	0,056	10,251

 

Таблиця 10. Нелісові землі, землі лісогосподарського призначення
Долинського лісгоспу (станом на 01.01.2021 року)

Рілля	Сінокоси	Пасовища	Піски	Болота	Води	Яри, схили, кар’єри	Інші нелісові землі	Загальна площа нелісових земель, га
204,1	0	0	0	371,2	44,4	0	2203,5	2823,2

 

Формування екологічної мережі. На території Бобринецької територіальної громади розташовані ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” та ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка”.

Указом Президента України від 10.12.1994 № 750 створено ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” та рішенням Кіровоградської обласної ради від 19.02.1993 № 187 оголошено (створено) ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка”.

Рішенням Кіровоградської обласної ради від 23.06.2017 № 329 затверджено Регіональну схему екологічної мережі Кіровоградської області.

Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” знаходиться в межах Піщанобрідського регіонального центру регіональної схеми екологічної мережі Кіровоградської області.

Піщанобрідський регіональний центр регіональної схеми екологічної мережі Кіровоградської області знаходиться у південно-східній частині області в околицях с. Піщане. Він має округлі обриси зовнішнього контура, суцільну внутрішню структуру і є середнім за розмірами.

Природні водні об’єкти представлені тут руслом р. Сугоклії, на якій споруджено невелике водосховище, що використовується у багатьох напрямках, починаючи з безпосереднього забору води для постачання
м. Бобринця і прилеглих до нього населених пунктів і закінчуючи відпочинком людей у теплу пору року. Вздовж берегів р. Сугоклії зростають окремими куртинами макрогідрофільні рослини – рогіз вузьколистий, очерет звичайний, лепешняк водяний, сусак зонтичний, частуха подорожникова, комиш озерний, осока гостра та деякі інші.

Однією з найцікавіших фауністичних особливостей Піщанського регіонального центру біологічного різноманіття є наявність в його межах популяції зеленої ящірки, поширення якої як на території Центральної України, так і загалом в межах держави поступово звужується. Окрім вказаного виду тут зустрічаються й ящірка прудка, черепаха болотна, вуж звичайний, вуж водяний і цілком можливо гадюка степова. Проте це припущення потребує подальшого дослідження.

З деревних насаджень в межах даного центру біорізноманіття переважають штучні деревостани, головним чином фітомеліоративного призначення. Головними породами в них виступають робінія несправжня акація, гледичія триколючкова, софора японська, карагана деревовидна, аморфа чагарникова, тополя чорна, тополя дельтовидна, тополя срібляста, клен гостролистий, клен ясенелистий, клен польовий, клен татарський, маслинка срібляста, верба біла та деякі інші.

Наразі на території Бобринецької міської територіальної громади відсутні існуючі об’єкти природо-заповідного фонду та території Смарагдової мережі.

В той же час, за даними офіційного сайту Європейського агентства з навколишнього середовища Європейського Союзу[1] територія вздовж долини річок Сугоклії  та Саваклії позначена як “запропонована сайтом” (SiteCode: UA0000410; площа - 7 036,66 га, рік набору даних – 2022).

Смарагдова мережа України (англ. Emerald network) – українська частина Смарагдової мережі Європи. Метою створення Смарагдової мережі Європи є збереження природної фауни, флори та оселищ. Вона була ініційована та координується Бернською конвенцією (1979 р.).

Смарагдова мережа має переважно ті самі основи формування, що й NATURA 2000, але діє за межами Європейського Союзу, розвиваючи загальноєвропейський підхід щодо охорони типів природних оселищ.

Об’єкти в межах Смарагдової мережі разом із територіями NATURA 2000 становлять ядро Загальноєвропейської екологічної мережі (PanEuropean Ecological Network, PEEN), яка також підтримується Бернською конвенцією. Держави – члени Європейського Союзу виконують вимоги Бернської конвенції шляхом розвитку мережі NATURA 2000, а території особливої охорони NATURA 2000 відповідають територіям особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі.

Смарагдовий об’єкт – це природна територія, на якій проживають зникаючі та цінні види 100 рослин і тварин, які мають міжнародне значення і перелічені в Резолюції № 6 (1998 р.) Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, а також містить природні середовища існування (осела), які перелічені в Резолюції № 4 Бернської конвенції.

Радіаційна безпека. За результатами спостережень Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології, значення радіаційного фону за останні роки не перевищують рівнів природного фону та становлять 10-14 мкР/год (при контрольному рівні природного гамма-фону 25 мкР/год).

 На території громади відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства з видобування та переробки уранових руд, спецкомбінати та пункти захоронення радіоактивних відходів.

 

Таблиця 11. Середньорічне значення гамма-фону за населеними пунктами Кіровоградської області, млР/год

№	Населені пункти	2019 рік	2020 рік	2021 рік
1	м. Кропивницький	0,014	0,014	0,014
2	м. Бобринець	0,012	0,013	0,013
3	м. Гайворон	0,011	0,012	0,011
4	м. Долинська	0,012	0,012	0,012
5	м. Знам’янка	0,012	0,012	0,012
6	м. Новомиргород	0,012	0,012	0,012
7	м. Помічна	0,013	0,013	0,012
8	м. Світловодськ	0,010	0,010	0,010

 

Таблиця 12. Радіоактивні випади з атмосфери (за даними спостережень метеостанції м. Бобринця)

 

Показники				Щільність випадів, Бк/м2- місяць									Сума за 2021 рік
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
137 Cs	0,1	0,2	0,1	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,1	0,1	0,2	0,2	2,0
90Sr	I кв-0,51			II кв-0,36			IIIкв-0,83			IVкв-0,15			1,85

 

Поводження з відходами. Проблемою громади є відсутність врегулювання поводження зі сміттям. Не дивлячись на значне оновлення матеріальної бази комунального підприємства “Комунальник”, на сьогодні все ще відсутнє сортування сміття та правильне поводження з ним, що призводить до спалювання сміття та появи нелегальних звалищ.

Існуюча система поводження з побутовими відходами на території громади характеризується:

- недостатнім рівнем охоплення населення послугами з вивезення побутових відходів;

– недостатньою кількістю, фізичним зносом наявного обладнання для транспортування побутових відходів, що не дозволяє надавати послуги з вивезення побутових відходів на належному рівні;

- відсутність роздільного збирання побутових відходів, у тому числі небезпечних відходів у складі побутових;

- відсутністю підприємства з переробки сміття.

Таблиця 14. Інфраструктура місць видалення відходів (МВВ)
за критерієм екологічної безпеки

Райони	Місць видалення відходів категорії Г – надзвичайно небезпечні		Місць видалення відходів категорії В – небезпечні		Місць видалення відходів категорії Б – помірно небезпечні		Місць видалення відходів категорії А – мало небезпечні
	Діючі од.	Закриті, од.	Діючі од.	Закриті од.	Діючі од.	Закриті од.	Діючі од.	Закриті од.
Голованівський	0	0	64	0	2	0	0	0
Кропивницький	0	0	128	3	1	1	0	0
Новоукраїнський	0	0	71	0	0	0	0	0
Олександрійський	1	0	66	3	1	0	6	0
Всього	1	0	329	6	4	1	6	0

 

Таблиця 15. Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) на території Бобринецької міської ради
(на 1 січня 2022 року)

Показники
Кількість непаспортизованих МВВ, од.	0
Кількість паспортизованих МВВ, од.	1
Паспортизовано МВВ за 2021 рік, од	0

 

Таблиця 16. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 1 січня 2022 року

№	Райони	Кількість сміттєзвалищ	Кількість паспортизованих МВВ внесених до обласного реєстру, од
Сміттєзвалища
Всього		402	308
1	Голованівський район:	91	63
2	Кропивницький район:	157	121
	у т.ч. Бобринецька міська ОТГ	-	1
3	Новоукраїнський район:	84	64
4	Олександрійський район:	70		60
	Полігони
	Всього	-		-
Заводи по переробці твердих побутових відходів
	Всього	-		-

Суб’єкти господарювання, що здійснюють на території міської ради збирання, заготівлю відходів як вторинної сировини:

1. ФОП Загнибіда С. А.: збирання, заготівля окремих видів як вторинної сировини (металобрухт);
2. ПП “Севполімерпласт”: збирання, заготівля окремих видів як вторинної сировини (відходи пластика)

 

Людина і здоров’я.

Населення. На території громади проживають понад 11 тисяч осіб, в тому числі 54% жінок та 46% чоловіків. Частка мешканців віком до 35 років становить 45,5%.

 

Таблиця 17. Відомості про населення громади

Усього населення:	11 500	Міграція населення: вибулих	187
дітей дошкільного віку	451	Усього працездатного населення	5 841
дітей шкільного віку	1 339	Усього непрацездатного населення	3 957
пенсіонерів	3 506	Усього зайнятого населення	4 997
працездатних громадян	5 841	Усього безробітних	453

У громаді зберігається тенденція щорічного зменшення чисельності населення в результаті перевищення рівня смертності над народжуваністю, загальним процесом старіння населення і негативним сальдо міграції.

За національним складом громада відноситься до мононаціональних, переважну більшість становлять українці. Також на території громади проживають представники російської, єврейської і ромської національних меншин. Чисельність вимушених переселенців є невеликою. Відсутні проблеми на національному чи релігійному ґрунті.

 

 

 

 

 

Охорона здоров’я.

Таблиця 18. Інформація щодо закладів охорони здоров’я громади

Усього закладів	16	Усього медичного персоналу, осіб	148,5
з них:		з них:
лікарні	1	усього лікарів (за штатним розписом)	27
поліклініки	1	наявних вакансій	20,75
амбулаторії	-	усього середнього медичного персоналу	66
Фельдшерсько-акушерські пункти	2	наявних вакансій	34,75
аптеки	12	Наявність спеціального транспорту	1

Серед проблем у сфері охорони здоров’я можна виокремити наступні: застарілість матеріально-технічної бази медичних закладів, недостатній рівень забезпечення медичними  препаратами,  що  впливає  на  повноцінне  надання  медичних  послуг; приміщення  медичних  установ  громади  потребують  поточних  і  капітальних  ремонтів, проведення заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження.

Наявна мережа оздоровчих та спортивних закладів громади включає:
2 стадіони, 2 спортивних зали та 5 спортивних майданчиків. Проблемою є недостатня кількість спортивних майданчиків для занять спортом, зокрема, біля шкільних закладів. Всі майданчики застарілі та потребують оновлення.

На сьогодні існує потреба у придбанні сучасного спортивного обладнання та інвентарю для оснащення спортивних споруд, загальноосвітніх навчальних закладів. Актуальним на сьогоднішній день є активізація роботи по  формуванню у молоді  сталих традицій та мотивацій щодо необхідності занять фізичним виховання та спортом як форми забезпечення здорового способу життя.

Також на сьогодні в Україні переважна більшість дорослого населення має недостатні можливості для занять будь-якими формами фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи. Відсутня чітка система залучення різних вікових груп до занять фізичною культурою і спортом. Така ситуація характерна і для громади.

Культура. Культурно-освітню роботу в Бобринецькій міській територіальній громаді здійснюють 4 клубні заклади, 4 бібліотечних заклади, 1 краєзнавчий музей, 1 школа мистецтв.

Пам’ятки культурної спадщини: Вознесенський собор (1898 рік), Будинок ратуші, у якій працювали Тобілевич І. К. та Кропивницький М. Л. (друга половина XIX ст.), Будинок колишнього училища, у якому навчалися
Тобілевич І. К. та Кропивницький М. Л. (друга половина XIX ст.), Синагога.

 

Прогноз змін у довкіллі, якщо Програма не буде затверджена. У разі якщо Програма не буде затверджено екологічні проблеми і поточний стан довкілля, залишиться незмінним, а саме:

забруднення атмосферного повітря не зміниться;

продовження тенденції забруднення поверхневих вод;

наявність несанкціонованих сміттєзвалищ; низький рівень роздільного збирання та сортування відходів;

недостатній рівень енергоефективності та енергозбереження бюджетних закладів та житлових приміщень;

недостатність заходів щодо охорони довкілля та збереження природного потенціалу території.

Ймовірні зміни стану атмосферного повітря та стану кліматичних умов території. У випадку, якщо Програму не буде затверджено, а заходи з охорони атмосферного повітря не будуть реалізовані, стан атмосферного повітря на території громади, кліматичні умови території більш ймовірно залишаться на рівні сучасних показників.

Ймовірні зміни стану земельних ресурсів та ґрунтів. У випадку, якщо Програму не буде затверджено, а заходи з охорони навколишнього природного середовища не будуть реалізовані, стан ґрунтів на території громади ймовірно залишиться на рівні сучасних показників.

Ймовірні зміни стану рослинного та тваринного світу. Якщо Програму не буде затверджено, біорізноманіття на території громади, скоріш за все залишиться на сталому рівні, але впровадження заходів з охорони навколишнього природного середовища може позитивно вплинути на чисельності різних видів флори та фауни.

Ймовірні зміни стану геологічних та гідрографічних умови. Програмою не передбачається реалізація завдань та заходів, які можуть призвести до негативного впливу на геологічне і гідрогеологічне середовище на території громади. Тому у випадку, якщо Програму не буде затверджено, стан геологічного та гідрологічного середовища території громади більш ймовірно залишаться на рівні сучасних показників.

Ймовірні зміни стану водних ресурсів. З метою охорони водних ресурсів та їх раціонального використання у Програмі визначено низку заходів щодо вирішення проблемних питань з охорони і раціонального використання водних ресурсів на території громади. Якщо заходи Програми щодо охорони та відтворення водних об’єктів не будуть реалізовані на території громади, в майбутньому існує загроза погіршення якісного стану водних ресурсів.

Ймовірні зміни стану поводження з відходами. З метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на території громади Програмою визначено ряд заходів щодо поліпшення у сфері поводження з відходами.

У разі невиконання заходів, передбачених Програмою, фактор поводження з відходами матиме найбільше значення серед ризиків шкідливого впливу на довкілля на території громади. Залишатиметься на низькому рівні надання послуг у сфері управління відходами та розвиток відповідної інфраструктури на території громади, можливе збільшення кількості стихійних сміттєзвалищ і полігонів для їх захоронення, що може призвести до  погіршення санітарного стану населених пунктів громади.

Ймовірні зміни стану здоров’я населення. З метою поліпшення здоров’я населення громади, забезпечення доступу усіх громадян до базових послуг Програмою передбачається реалізація заходів щодо проведення ремонту медичних закладів, покращення транспортного сполучення, реалізації проекту “Соціальне таксі”. Незатвердження Програми може призвести до погіршення показників доступності для інклюзивних груп населення до харчових продуктів, житла, роботи, освіти, медичної допомоги.

Реалізація Програми в цілому дозволить здійснити кроки у покращенні екологічної ситуації громади, призведе до більш раціонального використання та відтворення природних ресурсів, поступового забезпечення екологічної безпеки та зниження рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

 

 

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення
 та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу
(за адміністративними даними, статистичною інформацією
та результатами досліджень)

 

Аналіз поточного стану навколишнього середовища, в тому числі здоров'я населення, дозволив виявити основні соціально-економічні та екологічні проблеми, що уповільнюють розвиток територіальної громади.

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

В цілому стан довкілля громади можливо характеризувати як частково задовільний: - чисте повітря; - наявність парків, лісових ресурсів, водних об’єктів, земельних ресурсів; - власне паспортизоване сміттєзвалище; - наявність туристичного потенціалу; - розгалужена інфраструктура системи охорони здоров’я

Високий рівень забруднення поверхневих вод; зменшення водності та зниження рівнів ґрунтових вод; вода, яка постачається, дуже мінералізована і негативно впливає на здоров’я людей; система очищення води застаріла та аварійна, недостатньо ресурсів; низький рівень ґрунтових вод; нелегальне скидання стічних вод; невелика частка охоплення каналізацією в місті та повна відсутність в селах громади; брудні, зарослі річки; відсутність врегулювання поводження зі сміттям, нелегальні сміттєзвалища; погана якість доріг; недостатній рівень енергоефективності та енергозбереження бюджетних закладів та житлових приміщень; недостатність заходів щодо охорони довкілля та збереження природного потенціалу території (озеленення території, відтворення лісів, інформаційно-роз’яснювальної роботи).

 

Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання територіальної громади із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на навколишнє природнє середовище, забезпечуватиме розвиток території.

 

 

Можливості

Загрози

Забезпечення жителів громади питною водою нормативної якості; проведення оздоровчих заходів для населення; поліпшення медичної інфраструктури; проведення робіт із розчистки русла річки; поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами; приведення у належний стан місць видалення відходів; проведення заходів, спрямованих на охорону земель, збереження і відтворення родючості грунтів; використання альтернативних джерел енергії; залучення коштів державного бюджету, грантових коштів на реалізацію проектів громади розвитку; можливість реалізації окремих заходів Програми в рамках державних цільових програм (“Питна вода України”, Велике будівництво, в галузі охорони здоров’я і освіти, охорони навколишнього природного середовища)

Складна демографічна ситуація; збройна агресія рф; зростання рівня захворюваності населення; забруднення водних об’єктів; замулення річок, ставків; відсутність сучасної системи поводження з твердими побутовими відходами, накопичення великої їх кількості у місцях видалення відходів

 

В результаті аналізу проектних рішень була здійснена оцінка ймовірного впливу проекту на складові довкілля.

Метод оцінювання базується на визначені трьох параметрів впливу: просторового, часового та інтенсивності впливу. Кожен з параметрів обчислюється за спеціальною 10-бальною шкалою з використанням критеріїв, які розроблені для відповідних градацій шкали.

 

 

 

 

 

Таблиця 19. Матриця впливу проекту Програми на компоненти навколишнього природного середовища

Заходи проекту Програми за сферами	Потенційний вплив на компоненти довкілля					Середнє
	Повітря	Вода	Ґрунти	Біо-різно-мані-ття	Шуми
Житлово-комунальне господарство та благоустрій	2	1	2	1	1	1,2
Охорона здоров’я	1	1	1	0	1	0,8
Спорт	0	0	1	1	0	0,4
Освіта	0	0	1	0	1	0,4
Культура та дозвілля	0	0	0	0	0	0
Соціальний захист	1	0	0	0	1	0,4
Земля та земельні відносини	1	0	1	0	0	0,4
Інтегральна оцінка на компонент	0,6	0,3	0,9	0,4	0,9

Повітря. Викиди, пов’язані із експлуатацією автотранспорту, сприятимуть зниженню якості атмосферного повітря, однак несуттєво. Однак робота спецтехніки носить короткочасний характер, рівень впливу на атмосферне повітря можна вважати допустимим.

Для підтримання належного стану повітряного басейну необхідне чітке дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також створення територій зелених насаджень, облаштування зелених зон та парку, що передбачається заходами з виконання Програми у сфері житлово-комунального та господарства.

Грунти. Наявний вплив на ґрунти внаслідок підготовки території для проведення капітального ремонту (реконструкції, будівництва) дорожнього покриття, вулиць, тротуарів, мостів. 

Компенсаційними заходами є забезпечення охорони земель, відтворення екосистем, підтримання екологічної безпеки і рівноваги території та досягнення нейтрального рівня деградації земель.

Крім  того, підготовка земельних ділянок для інвестиційних цілей та можливе розташування на них виробництва може мати в подальшому певний вплив на грунти.

Вода. Передбачається поліпшення ситуації у сфері каналізування, проведення заходів зі збереження водного середовища проведення капітального ремонту (реконструкції) станції стічних вод та мереж водопостачання, очищення та зариблення річки Сугоклея.

Біорізноманіття. Рослинний світ не зазнає суттєвих змін. Озеленення території відбуватиметься комплексно, проте ареал зростання є досить обмеженим.

Вплив на тваринний світ полягає у зміні середовища існування та обмежені руху тварин територією. 

Крім того, заходи з очищення та зариблення річки Сугоклея позитивно вплинуть на біорізноманіття.

Шуми. Проведення капітального ремонту (реконструкції, будівництва) дорожнього покриття  спричинятиме підвищення рівня шуму, однак у подальшому безумовно сприятиме зменшенню шумів внаслідок підвищення якості доріг та вулиць.

З метою зменшення рівня шуму та забруднення повітряного середовища робота машин та механізмів “вхолосту” на території майданчика будівництва повинна бути заборонена. Крім того техніки повинна проводитися лише в одну зміну і тільки в денний час.