Відбулося перше заняття Університету срібного віку в 2020 році
Відбулося перше заняття Університету срібного віку в 2020 році
Перше заняття після зимових канікул в Університеті срібного віку відбулося у формі презентації історко-краєзнавчого видання «Атланти степу» викладача факультету краєзнавства Георгія Олексійовича Лашкула. Книга присвячена минулим і нині сущим бабанчанам, односельцям автора. Вона складається з розділів, що свідчать про історію родів села Миколо-Бабанка, містить багато фотофактів, топонімічний словник місцевості, архівні дані, план хуторів навколо Миколо-Бабанки кінця ХІХ-початку ХХ століття. У цій праці чимало родзинок: унікальні світлини, чотиривірші, які належать Георгію Олексійовичу, розшифровано код терміну села буквицею, на сторінках книги розміщено молитву «Отче наш» у ведичному баченні.
Студенти і студентки, запрошені та гості з інтересом слухали розповідь автора про його рідне село, про «людей праці, звитяги і совісті», були вражені тим, з якою любов’ю та трепетом він відає про будні і подвиги, красномовством філософської думки, закладеної в рядочках краєзнавчої розвідки. За кілька годин презентації слухачі і слухачки не лише дізналися про історію Миколо-Бабанки, а й отримали масу позитивних вражень, спостерігаючи за справді письменницьким талантом історика, адже уривки з «Атлантів степу» захоплюють своїм змістом, глибиною. Сказати так, як сказав автор, зможе лише високодуховна особистість. «Чим славиться рід, село чи місто, врешті – країна? В першу чергу, своєю працьовитістю, талантом. Але не в меншій, а, можливо, ще в більшій мірі – власною історією, трепетною пам’яттю минулого. В ній сконцентрований людський дух, тобто ота невидима сила, що кличе на подвиги в бою і праці, возвеличує особистість над буденним З чужої чи власної вини ми не знали історії свого народу, дуже часто далі діда не відали, хто ж наші пращури, не завжди осмислювали значення цвинтаря, куди з давніх-давен йшли на поклоніння. Росли отакими собі Іванами, які не знали роду. Як це страшно! І як добре, що нарешті усвідомили свій шлях у майбуття».
В кінці заняття кожен бажаючий міг задати авторові книги запитання, подякувати та привітати. Приємними для нього стали слова вдячності та вітання від заступника міського голови з соціально-гуманітарних питань Людмили Кривошеї, від директора КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Валентини Коновальчук, від хороших друзів і шанувальниць своєї діяльності Олени Ворони, Лідії Беліченко, Ніни Єфіменко.
То ж, бажаємо нашому дорогому викладачеві-волонтеру Університету нових досягнень на ниві краєзнавства, здоров’я і довголіття: тілесного, душевного і духовного!
