Люди, яких чекають
Люди, яких чекають
Подвір’я цих мешканців нічим особливим не вирізняються з-поміж інших. Вони теж привітно вітають перехожих, радо зустрічають гостей. Але не усі знають, що саме сюди, за чітко визначеними адресами та чітко за графіком приходять особливі люди – соціальні робітники. Тут живуть старенькі, яким потрібні догляд і допомога. Вони чекають, виглядають жінок, працівниць територіального центру Бобринецької міської ради, які не тільки допоможуть по господарству, у самообслуговуванні, а і вислухають, поспілкуються, піднімуть настрій.
Є у соціальній службі закладу ветерани, які працюють більше двадцяти років, навіть близько тридцяти. Це Медвєдєва Світлана Олександрівна, Потьомка Олена Євгеніївна, Поліщук Галина Іванівна. Вони відповідально та серйозно ставляться до своїх обов’язків, добре знають, як знаходити спільну мову зі своїми підопічними, мають добре серце та ангельське терпіння. І це ще не повен перелік професійних якостей, якими володіють тендітні жінки, на чиїх плечах – не тільки піклування про власні родини, а і десятки інших людей поважного віку. У когось далеко живуть рідні, хтось із них залишився самотнім, але усім необхідна фізична і моральна підтримка. І соціальні робітники у будь-яку пору року і будь-яку погоду якісно забезпечують виконання соціальних послуг, яких потребують підопічні в усіх куточках громади: доставляють продукти і ліки, прибирають у домі, прополюють городи, згрібають листя, готують їжу, допомагають оформити і внести платежі за комунальні послуги,... Та головне – спілкуються, адже для стареньких так важливо, щоб їм розказали, що відбувається у місті, які новини, щоб поспівчували і пораділи разом із ними.
Для населення громади у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є й інші послуги, якими користуються підопічні: косіння трави, пиляння дров, дрібний ремонт одягу, гуманітарна допомога, послуги перукаря, швачки, сестри медичної, є пункт прокату засобів для реабілітації, а також соціальне таксі для осіб з інвалідністью та дітей з інвалідністю. З жовтня 2018 року працює Університет срібного віку, де пенсіонери мають можливість навчатися у різних факультетах та займатися фізичною культурою. Тому колектив установи працює, як годинник, де усі один одного розуміють і підтримують, адже без цього неможливо забезпечити людям поважного віку нашої громади якісні соціальні послуги.
Отож, зустрічаючи на вулицях заклопотаних соціальних робітників, привітайтесь із ними і побажайте хорошого дня, їм це дуже необхідно.
