ВІДДІЛ РЕЄСТРАЦІЇ БОБРИНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПОВІДОМЛЯЄ
ВІДДІЛ РЕЄСТРАЦІЇ БОБРИНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПОВІДОМЛЯЄ
Новий Закон про ТОВ: що змінилося
Нещодавно був прийнятий закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Він вводить ряд змін у порядок створення та функціонування підприємств, які існують у таких організаційних формах. Безперечно, найбільш цікавим він є для тих засновників ТОВ та ТДВ, які тільки збираються зареєструвати товариства в найближчий час. Проте засновникам та учасникам вже діючих товариств теж слід вже зараз, до набрання чинності законом, вивчати його, адже у них буде всього рік на внесення змін до статутів, як цього вимагає закон. Розглянемо декілька головних нововведень, які встановлює новий закон.
Отже, насамперед слід пам’ятати, що з часу набрання чинності законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (через три місяці після офіційної публікації) втрачають чинність ті положення закону «Про господарські товариства» (далі для зручності називатимемо закони «новий» та «старий» відповідно), які стосуються ТОВ та ТДВ. Проте всі умови статутів ТОВ та ТДВ, які відповідали нормам «старого» закону, зберігають чинність і після початку дії «нового» закону, хоча і протирічать йому. Таким чином, в спорах з контролюючими органами, іншими юридичними чи фізособами товариства можуть посилатися на норми своїх «старих» статутів доти, доки не приведуть їх у відповідність з «новим» законом. Як ми вже зазначали, привести у відповідність з «новим» законом статут треба протягом року з часу набрання законом чинності.
Важливо не припуститися такої помилки при затвердженні змін до діючого статуту ТОВ чи при затвердженні статуту при створенні товариства.
«Новий» закон містить всього три обов’язкові пункти, які мають бути включені до статуту, а саме:
• повне та скорочене найменування товариства;
• органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
• порядок вступу до товариства та виходу з нього.
Вся інша інформація визначена як така, що може бути внесена до статуту. Проте не забувайте, що паралельно діятиме і «старий» закон, а його загальні положення поширюються на всі види товариств, в тому числі і на ТОВ та ТДВ, в частині, що не суперечить «новому». Одним з таких загальних положень є вимоги статті 4 «старого» закону, які стосуються відомостей, які повинні бути в статуті. Це, зокрема, відомості про розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Звертаємо увагу на те, що дана стаття не повністю підлягає застосуванню, адже за «новим» законом порядок підписання статуту та змін до нього визначається законом, а не статутом, як зазначено в статті 4 «старого» закону.
«Новим» законом не обмежується кількість учасників ТОВ (в «старому» законі існувало обмеження до 100 учасників).
Наступним суттєвим питанням, що зазнало змін, є порядок формування статутного капіталу. «Старий» закон містив обмеження в часі щодо терміну сплати учасниками своїх часток в статутному капіталі, а саме: один рік з дня державної реєстрації товариства. «Новий» закон зменшує цей термін до шести місяців, але надає право учасникам визначити у статуті інший термін.
УВАГА! Таке рішення може бути прийняте виключно одностайним рішенням всіх учасників товариства (саме всіх, а не тією кількістю, яка складає кворум).Зверніть особливу увагу на цей порядок прийняття рішення загальними зборами, він застосовується при вирішенні багатьох ключових питань діяльності товариства за «новим» законом.
У випадку несплати кимось з учасників товариства своєї частки у встановлений термін, йому надсилається попередження про це і надається додатковий строк для сплати (не більше 30 днів). Попередження надсилає директор ТОВ, він же визначає конкретний строк для сплати (якщо цей строк не передбачений статутом).
Якщо і в цей строк частка не буде сплачена, то на вимогу директора скликаються загальні збори, які мають прийняти одне з таких рішень:
1) про виключення учасника, який має заборгованість;
2) про зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
3) про ліквідацію товариства;
4) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками.
Звертаємо вашу увагу на четвертий пункт – це новий варіант вирішення питання, що введений «новим» законом. Пам’ятайте, що голоси боржника при вирішенні питання не враховуються.
Торкнулися зміни й органів управління товариствами. Так, замість ревізійної комісії нагляд за діяльністю директора товариства здійснюватиме наглядова рада. На відміну від ревізійної комісії, передбаченої «старим» законом, створення наглядової ради «новим» законом визнано необов’язковим. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства. Ще однією відмінністю від ревізійної комісії є те, що члени наглядової ради необов’язково мають бути учасниками товариства. З членами наглядової ради укладаються цивільно-правові договори або трудові контракти. З боку товариства ці договори (контракти) підписує уповноважена загальними зборами особа (не обов’язково директор). За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені.
«Новий» закон містить і абсолютні новації в сфері заснування та діяльності ТОВ та ТДВ. Так, закон вводить такий документ, як корпоративний договір. Цей договір укладається між учасниками товариства і фактично фіксує домовленості щодо узгодження дій для досягнення мети існування товариства. Зважаючи на те, що корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає, то корпоративний договір можна розглядати як частину статуту. Зміст договору не підлягає оприлюдненню, і є конфіденційним, якщо інше не передбачено статутом чи законом. Зазначене не стосується випадків, коли стороною договору є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків якої прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді. В цих випадках договір оприлюднює відповідна юридична особа.
Корпоративний договір не слід плутати з іншою новинкою «нового» закону - договором про створення товариства. Цей договір може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів тощо. Зверніть увагу, що всі ці питання переважно стосуються проміжку часу між прийняттям рішення про створення товариства та завершенням формування статутного капіталу. «Новим» законом строк дії цього договору обмежується моментом державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено самим договором. Зважаючи на коло питань, яке регулює договір, рекомендуємо визначати строк дії «до завершення формування статутного капіталу товариства». Наголошуємо на тому, що договір не є заміною рішення про створення товариства, а лише дозволяє письмово зафіксувати порядок дій під час створення товариства, визначити роль кожного з засновників в цьому процесі.
Як бачите, ситуація, що склалася після прийняття закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», просто таки переповнена різноманітними нюансами правового характеру. На жаль, не позбавлений новий закон недоліків і відвертих суперечностей. Тому ще раз закликаємо учасників і керівників товариств не відкладати детальне ознайомлення з законом та початок внесення змін до статутів.
