СКАЗ: ЯК УБЕРЕГТИСЯ

Дата: 15.12.2025 11:36

Кількість переглядів: 67

СКАЗ–це гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і після появи  клінічних ознак завжди закінчується смертю.

Передача інфекції:

• через укус інфікованої тварини;

• подряпина та мікроушкодження шкіри;

• потрапляння зараженої слини тварини на слизові оболонки;

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці.

Симптоми сказу:

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває               від одного до 3-х місяців, але може варіювати від одного тижня до одного року, залежно від низки факторів:

• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом, пальців рук та промежина);

• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.

У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне запалення головного мозку. 

Перша допомога при укусі:

• Негайне і ретельне промивання водою рани протягом, як мінімум 15 хвилин з милом або іншим миючим засобом, обробка країв рани 5% розчином йоду;

• Обов’язково звернутись до травматологічного пункту найближчого закладу охорони здоров’я, в районах -   районні лікарні, де проводитимуть профілактичні щеплення проти сказу. Схему вакцинації визначає лікар – рабіолог або хірург чи травматолог. У разі, коли щеплення призначені, їх треба отримувати відповідно до схеми, визначеної лікарем, не відмовлятись від щеплень та не допускати самовільного порушення встановлених термінів.

Профілактика сказу:

Профілактичні заходи мають на  меті боротьбу з джерелом збудника інфекції та недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.

• Регулярна вакцинація свійських та диких тварин;

• Уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;

• Не торкатися диких чи безпритульних тварин;

Не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди.

« повернутися