Коли не знаєте, як діяти, запитайте психолога
Коли не знаєте, як діяти, запитайте психолога
Кропивничанин РУСТАМ ТАРАНЕНКО в даний час – офіцер-психолог ЗСУ. Має і медичну освіту, і психологічну. Це під його керівництвом наші медики з КНП «Бобринецька лікарня» навчалися психологічній реабілітації пацієнтів (здебільшого це стосувалося військовослужбовців) у новоствореному реабілітаційному центрі медичного закладу.
На відкритті Центру реабілітації в Бобринці Рустам Тараненко вручав сертифікати про проходження курсу. Арт-терапію на сьогоднішній день він вважає одним із дієвих методів психологічної реабілітації.
Рустам погодився відповісти на кілька запитань:
- Якщо говорити просто: арт-терапія – це лікування різними видами мистецтва. Пишуть, що цей метод з’явився в середині минулого століття, коли закінчилася Друга світова війна (період Великої Вітчизняної війни). Отже, арт-терапія це не сьогоднішня «мода».
- Ні. Це – інструмент, за допомогою якого відбувається і діагностика, і лікування. Скажімо, під час малювання. Після сеансу людина може внутрішньо продовжувати цей процес, психолог оцінює стан людини і може краще діагностувати її психоемоційний стан.
Загалом же ми говоримо про різні види мистецтва, не лише образотворче. Арт-терапія, продукт творчості людини, є посередником між клієнтом і психологом. Заняття будь-яким видом мистецтва налаштовує людину на контакт. Адже не всі готові прийти до психолога й розповісти про емоції, тривоги, що створило чи створює для неї стресову ситуацію, про свої реакції на стрес.
- Наше суспільство тільки під час війни (військові та цивільні) почали розуміти, що іноді людині самій не впоратися зі стресовою ситуацією, що потрібна фахова порада психолога, розмова з іншою людиною, не з середовища рідних чи знайомих.
- Звертаються не лише сім’ї військовослужбовців. Ми усі переживали і переживаємо багато стресових ситуацій, ковід, війну, зміну ритму, темпу життя, звичок. Звертаються після розлучення, коли вирішують, в кого житиме дитина, коли людина вела активний спосіб життя, а потім через стан здоров’я чи інші причини ця активність зменшується.
- Зараз є чимало історій з різних міст, у тому числі з Бобринця, коли важко адаптуються військовослужбовці, які з війни повертаються у цивільне життя. Як діяти рідним?
- Я порадив би сім’ям проконсультуватися з психологом до повернення військовослужбовців у сім’ю. Дружина пам’ятає чоловіка таким, який він був до війни, вона і зараз його сприймає таким. Тому очікує, що життя одразу стане, як і раніше. Тобто, чоловік має втягнутися в домашні клопоти: вчора ти прийшов, а завтра вже треба забити цвях, там ще щось полагодити…
Не потрібно очікувати, що військові одразу включаться у звичайні побутові справи, розмови. Потрібні час і терпіння. Порадьтеся з психологом, на які теми говорити, а які не чіпати.
ДО УВАГИ!
Рустам Тараненко надав телефони підтримки:
050-2782580 – Центр психологічної допомоги військовим і правоохоронцям Української асоціації арт-терапії
Щодо консультацій із комунікації у сім’ях (родинах) з чоловіком/дружиною військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій, чи повертаються додому:
Пн – 14.00 – 17.00
Вт – 20.00-21.00
Ср – 14.30 – 16.30
Чт – 14.00 – 16.00
