ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ БОБРИНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2023-2024 РОКИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Дата: 27.04.2023 08:55

Кількість переглядів: 351

Моніторинг здійснюється з метою виявлення наслідків реалізації Програми соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на 2023-2024 роки, для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, забезпечення здійснення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування, а також у разі виявлення негативних наслідків, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку, вжиття заходів для їх усунення.

Моніторинг здійснюється відповідно до:

частини першої статті 17 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”;

постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272 “Про затвердження Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення” (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку для здійснення моніторингу замовник документа державного планування розробляє заходи з урахуванням результатів громадського обговорення, консультацій з органами виконавчої влади у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки та транскордонних консультацій (у разі їх проведення).

Здійснення моніторингу забезпечує можливість:

виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а саме вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (на один, три-п’ять, 10-15 років, 50-100 років відповідно), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

запобігання, зменшення та компенсації негативних наслідків, зумовлених виконанням документа державного планування;

виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

також визначені замовником засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, утому числі для здоров’я населення, з урахуванням можливості виявлення можливості негативних наслідків виконання проекту, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку.

З метою забезпечення систематичності та об’єктивності спостережень за змінами стану довкілля, у тому числі за станом здоров’я населення, замовник визначає:

зміст заходів, передбачених для здійснення моніторингу, та строки їх виконання;

кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників відповідно до кожного з визначених у звіті про стратегічну екологічну оцінку наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

методи визначення кожного із показників, які дають змогу швидко та без надлишкових витрат їх вимірювати;

періодичність вимірювання показників, проведення їх аналізу та співставлення із цільовими значеннями;

засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, з урахуванням можливості виявлення негативних наслідків виконання документа державного планування, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку.

Крім того, моніторинг може бути використаний для:

порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію документу;

отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);

перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами виконавчої влади;

перевірки того, що план або програма виконується відповідно до ухваленого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом’якшення несприятливих наслідків.

Виконавчий комітет міської ради у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Звіт про виконання Програми буде заслуховуватися на сесії міської ради. Контроль за реалізацію Програми покладається на виконавчий комітет міської ради. 

Оцінка фактичного впливу здійснюється на підставі та з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища щодо реалізації документа державного планування.

Заходи для органу місцевого самоврядування:

проведення моніторингу (система постійного спостереження) виконання пропозицій документу державного планування включатиме накопичення інформації:

щодо зміни показників чисельності населення населених пунктів, що входять до складу територіальної громади;

щодо розвитку інженерної та транспортної інфраструктури;

щодо забезпеченості населення територіями рекреаційного призначення із дотриманням нормативного показника озеленення населеного пункту;

щодо стану здоров’я населення населеного пункту, що дозволить виявити недоліки і порушення, які негативно впливають на комфортність проживання населення, обґрунтувати і визначити заходи по їх усуненню.

При моніторингу необхідно здійснювати контроль щодо виконання заходів реалізації пропозицій документу державного планування щодо:

охорони атмосферного повітря;

охорони водного басейну;

охорони ґрунтів;

впливу фізичних факторів на навколишнє середовище;

дотримання ландшафтно-планувальних заходів.

Таблиця 1. Система ключових індикаторів для моніторингу наслідків виконання Програми на довкілля та інформація про стан виконання ключових індикаторів для моніторингу наслідків виконання Програми

Моніторинг виконання пропозицій документу державного планування можливо здійснювати за показниками у тому числі, що приведені нормативними документами. В подальшому передбачається запровадити:

один раз на три роки проведення вимірювання вміст радону в підземних джерелах водопостачання в 9 населених пунктах Бобринецької міської територіальної громади;

дослідження атмосферного повітря на вміст: окису вуглецю, окисів азоту, сірчаного ангідриду, пилу сажі на межі санітарно-захисної зони;

раз на рік проведення замірів рівнів шуму на межі санітарно-захисної зони в 9 населених пунктах громади;

визначити офіційних балансоутримувачів пляжів і зон відпочинку в 9 населених пунктах громади та раз на місяць досліджувати грунт та річну воду в місцях комунальних пляжів та зон відпочинку населення громади (з травня по вересень).

Керуючись принципами місцевого самоврядування зобов’язати суб’єктів господарювання в межах територіальної громади надавати інформацію для моніторингу виконання заходів реалізації пропозицій документу державного планування щодо:

• охорони атмосферного повітря;
• охорони водного басейну;
• охорони ґрунтів (за хімічним та бактеріологічними показниками).

Здійснення моніторингу впливів на довкілля щодо реалізації пропозицій документу державного планування, у тому числі на здоров’я населення, за запропонованими показниками із введенням щорічної звітності, дасть можливість своєчасно виявляти порушення і недоліки, відхилення від нормативних показників та своєчасно опрацьовувати заходи з їх усунення.

Заходи для юридичних і фізичних осіб, що здійснюють свою діяльність на території громади:

проведення щорічного контролю якості повітря, об’єктів, що здійснюють викиди,  на межі санітарно-захисної зони та найближчої житлової забудови (згідно нормативних показників);

проведення щорічного моніторингу якості використовуваної води та стічних вод (згідно нормативних показників);

контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму (згідно нормативних показників).

Інформаційна взаємодія. Існуюча система інформаційної взаємодії відомчих підсистем моніторингу довкілля передбачає обмін інформацією на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (ст.20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій покладено на Мінприроди та інші центральні органи виконавчої влади, які є суб’єктами державної системи моніторингу довкілля, а також підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля.

Основні принципи функціонування ДСМД визначені у постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля".

На даний час, у державній системі моніторингу довкілля (далі – ДСМД) функції і задачі спостережень та інформаційного забезпечення виконують 8 суб’єктів системи моніторингу, в тому числі Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінрегіон.

Кожний із суб’єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об’єктів довкілля, що визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Основні нормативні акти, що регламентують моніторинг об’єктів довкілля:

постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 343 “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”;

постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод”;

постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 “Про затвердження Положення про моніторинг земель”;

постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.2004 № 51 “Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення”.

Функціонування ДСМД здійснюється на трьох рівнях, що розподіляються за територіальним принципом:

загальнодержавний рівень, що охоплює пріоритетні напрямки та завдання моніторингу в масштабах всієї країни;

регіональний рівень, що охоплює пріоритетні напрямки та завдання в масштабах територіального регіону;

локальний рівень, що охоплює пріоритетні напрямки та завдання моніторингу в масштабах окремих територій з підвищеним антропогенним навантаженням.

Для отримання даних для здійснення моніторингу міська рада вживатиме заходи для взаємодії з відповідними структурними підрозділами Кіровоградської обласної державної адміністрації, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

« повернутися