Бобринецька міська територіальна громада

Кіровоградська область, Кропивницький район

Бійці невидимого фронту. Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС

Дата: 26.04.2023 15:25
Кількість переглядів: 226

37 років тому радянська влада ціною своїх амбіцій і суперництва в сфері енергетики з іншими країнами допустила величезну помилку. Результати цієї помилки відчув на собі весь світ…

26-го квітня 1986 року сталася техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома вибухами і в подальшому руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Столиця радянського союзу мовчала, намагалася всіма можливими способами приховати цю трагедію від всього цивілізованого світу. Але, що могло спричинити вибух? Окрім експериментів на ЧАЕС, потрібно повернутися на декілька років назад, саме в час коли станція будувалась.

З документу за 2 квітня 1973 року надходить докладний допис в якому зазначається про неякісну роботу при будівництві АЕС, використання менш якісних матеріалів, недотримання норм при будівництві атомної станції, відсутність огороджень і охорони на території.

«2 квітня 1973 року»

 

Першому секретарю Київського обласного комітету КП України

Доповідна записка

З цих надходжень до Управління КДБ при ЗОШ УРСР по Київській області матеріалів видно, що на будівництві АЕС, мають місце випадки порушення технічних норм (будівництво веде Управління будівництва АЕС тресту «Кременчукдержбуду»).

Так, при проведенні бетонних робіт на блоці «Г» після зняття опалубки були виявлені раковини на стінах фундаменту, що виявилося результатом недостатнього ущільнення при кладці бетону. Усунення браку вимагало значних витрат робочого часу.

На початку 1973 року при проведенні арматурних робіт в приямці дренажних вод №4 (головний корпус АЕС) було допущено розбіжності між встановленою арматурою і проектованою, що тягне за собою зменшення міцності конструкції. При цьому, на виконавчу схему було внесено зміни, що відображають хибне становище виготовлення арматури.

При прийманні робіт з блоку «А» (фундаментні плити під реактором АЕС), в перших числах квітня цього ж року було виявлено, що встановлена арматура не відповідає запроектованим нормам. За проектом арматура повинна була бути в діаметрі 28 мм. зі сталі категорії А-ІІІ (межа міцності 3400 кг/см2) проте, виконавцем в фундаментну плиту під реактор замість указаної вище арматури була встановлена арматура зі сталі А-ІІ (межа міцності 2700 кг/см2.). До того ж, в робочих кресленнях шляхом підчистки було внесено зміни відповідно до проведених робіт. Згідно з існуючим положенням, внесення змін до існуючої документації, а також заміна матеріалів проводиться тільки за згодою проектної організації, яка виконувала проект.

Приймаючи об’єкт, дирекція АЕС, що ще будується, неодноразово виявляла випадки неякісного зварювання стиків арматури, звертала увагу на серйозні недоліки в роботі арматурного цеху, однак необхідних заходів щодо їх усунення не було вжито.

В розсекречених документах інколи мова йшла про свідоме порушення правил, технічних норм під час будівництва, думаючи про те, як найшвидше завершити будівництво об’єктів.

В одному з документів звітувалося: «…в подальшому з такими відхиленнями норм, може призвести до аварійного стану і навіть до руйнації конструкції», і такі звіти надходили аж до відкриття Чорнобильської АЕС.

У квітні 1986 року, ці недотримання, і недбалість при будівництві дали про себе знати. Тоді, після вибуху радіоактивна хмара розлетілася по всій Європі, завдаючи нещадного удару населенню різних країн. В звіті комісії по питаннях Чорнобильської АЕС від 91-го року, йшлося про невідповідність сучасним вимогам експлуатації 1-го і 2-го реакторів. Експертів хвилювало питання стану реакторів на надійність, оскільки вона була відсутня, хоча про це звітувалося ще в період будівництва.

За висновками експериментів проведених вченими в 90-х, внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС люди зазнавали одночасних тривалих ефектів декількох типів зовнішніх та внутрішніх радіонуклідів з високою біологічною небезпекою, включаючи стронцій, трансуранові альфа-випромінювачі, вклад яких у формування дози і вплив на здоров’я людини не враховувався.

26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф та 37-а річниця Чорнобильської аварії.

Цього дня вшановуємо пам’ять людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.

      Цей день пам’яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної станції. Катастрофа вважається найбільшою, за всю історію ядерної енергетики, за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей та опромінення тисяч ліквідаторів.

Серед тих, які боролися зі страшним лихом було чимало наших земляків, з перепису 2011-го року ліквідаторів на ЧАЕС з Бобринеччини  було задіяно 245 осіб, що ризикуючи життям та здоров’ям, в ті пекельні дні з честю виконали свій обов’язок перед Батьківщиною. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як, не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом. Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.

Пам’ятаємо…

КЗ «Бобринецький міський краєзнавчий

музей ім. М. Смоленчука»

Бобринецької міської ради



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь