День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 34-я річниця виведення військ з Афганістану
Немає у світі більшого безглуздя, ніж війна. Страх, відчай, каліцтво і смерть – все це її діти. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі – людським життям.
Сьогодні вкотре, перегортаючи сторінки Афганської війни, яка і через 34 роки з дня виводу військ нагадує про себе невимовним болем згорьованих родин, що втратили своїх синів, нагадує муками і стражданнями тих, хто пройшов через неї та залишився живим.
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув Афгансько-Узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Цього дня ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, які виконували бойовий наказ, але за її межами. Висловлюємо шану і подяку всім ветеранам трагічної афганської війни та українським воїнам-миротворцям за відвагу, вірність присязі і честі. Їх військова доблесть та патріотизм є взірцем для нинішнього покоління українських військовослужбовців, які з честю виконують важливі військові завдання, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави на сході та півдні.