ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку проекту Програми соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки

Дата: 23.01.2023 14:46

Кількість переглядів: 894

Розробники звіту:

Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, ЖКГ, архітектури та будівництва Євгеній КУЛИК

Начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Марина КОЧУБЕЙ

Головний спеціаліст відділу економічного розвитку,

торгівлі та інвестицій Сергій ПАЇЦЬКИЙ

Головний спеціаліст відділу економічного розвитку,

торгівлі та інвестицій Ольга ВИННИК

Начальник відділу ЖКГ, містобудування, архітектури,

цивільного захисту та надзвичайних ситуацій Олександр БАРАНОВ

2023

ЗМІСТ

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування	3
2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	11
3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	21
4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	25
5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування	28
6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків	33
7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування	40
8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)	45
9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення	47
10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)	52
11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію	53

1. Зміст та основні цілі документа державного планування,
його зв’язок з іншими документами державного планування

Програма соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки (далі – Програма) є документом державного планування, який розроблено на підставі Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про засади державної регіональної політики”, “Про стратегічну екологічну оцінку”, наказу Мінрегіону від 30.03.2016 № 75 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади”.

Проект Програми підготовлено виконавчим комітетом Бобринецької міської ради.

Проект Програми за результатами аналізу поточного стану розвитку Бобринецької міської територіальної громади (далі – громада) та SWOT-аналізу визначає:

актуальні проблеми соціально-економічного розвитку громади;

першочергові завдання у сферах транспорту та автомобільних доріг, житлово-комунального господарства, будівництва, агропромислового комплексу, промисловості, енергозбереження та енергоефективності, туристичній сфері, молодіжного розвитку, соціального захисту та адміністративних послуг, освіти, культури, спорту, захисту прав споживачів, фінансово-бюджетній та інвестиційний сферах;

цілі та пріоритети розвитку громади;

завдання та механізми реалізації Програми;

заходи з виконання Програми;

фінансове забезпечення реалізації Програми;

моніторинг та оцінку визначення ефективності реалізації Програми;

питання контролю за виконанням Програми.

Метою Програми є створення умов для економічного зростання та удосконалення механізмів управління розвитком громади на засадах ефективності, відкритості та прозорості, посилення інвестиційної та інноваційної активності, забезпечення належного функціонування транспортної та комунальної інфраструктури, дотримання високих екологічних стандартів, дотримання принципів гендерної рівності та внаслідок цього підвищення конкурентоспроможності громади, доступності широкого спектру соціальних послуг та наближення їх до місцевого споживача і зростання добробуту населення.

Програмою визначено три головні стратегічні цілі розвитку громади, досягнення яких дозволить створити умови для економічного та соціального розвитку громади в цілому та всіх її складових:

Ціль 1: розвиток населених пунктів громади;

Ціль 2: підвищення якості життя людини – найголовніше завдання;

Ціль 3: стійке економічне зростання громади.

Дані цілі узагальнюють всі першочергові потреби розвитку громади та є орієнтирами розвитку не тільки на короткостроковий період, а й на довгострокову перспективу.

Для досягнення цілей Програмою виокремлено основні пріоритетні напрямки розвитку громади на 2022-2024 роки:

1. Модернізація системи водопостачання та водовідведення з метою забезпечення населення громади якісною питною водою та підтримання екологічної безпеки.

2. Розбудова та зміцнення матеріально-технічної бази шкіл для забезпечення високого рівня надання освітніх послуг.

3. Ремонт стратегічно-важливих доріг громади.

4. Забезпечення ефективної роботи КП «Комунальник», КП «Міськводоканал» та КЗ «Центр культури та дозвілля» для обслуговування потреб всіх населених пунктів громади, а саме придбання спецтехніки для вивезення та утилізації побутових відходів, благоустрою території, поточних ремонтів доріг, обслуговування систем водопостачання та водовідведення, вуличного освітлення, впровадження якісного та доступного дозвілля.

5. Підвищення рівня соціального обслуговування незахищених та вразливих верств населення.

6. Створення сучасної системи закладів культури та дозвілля.

7. Розвиток рекреакційних зон та місць культурного відпочинку.

8. Поєтапна модернізація вуличного освітлення в населених пунктах громади з використанням LED-технологій.

9. Місцевий економічний розвиток громади: створення сільськогосподарських кооперативів, залучення інвестицій, підтримка малого підприємництва.

Першочерговими завданнями Програми є наступні:

Транспорт та автомобільні дороги.
Житлово-комунальне господарство.
Будівництво.
Агропромисловий комплекс, як основа сталого функціонування економіки громади.
Промисловість.
Енергозбереження та енергоефективність.
Туристична сфера.
Демографічна ситуація та робота з молоддю.
Соціальний захист та адміністративні послуги для населення.

10. Освіта.

11. Культура.

12. Спорт.

13. Розвиток споживчого ринку громади, зниження інфляції та захист прав споживачів.

14. Фінансово-бюджетна складова.

15. Інвестиції.

16. Охорона здоров’я.

17. Інтеграція, соціальна адаптація та захисту внутрішньо переміщених, тимчасово переміщених та/або евакуйованих осіб, які перебувають на території Бобринецької міської територіальної громади.

18. Допомога військовим частинам Збройних Сил України, військовим частинам Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

19. Екологічна безпека та адаптація до зміни клімату.

Проектом Програми передбачено виконання заходів, що забезпечують досягнення стратегічних цілей, пріоритетів та завдань, зокрема:

надання допомоги військовим частинам Збройних Сил України, військовим частинам Сил територіальної оборони Збройних Сил України, ІІІ відділу Кропивницького ЦТК та соціальної підтримки м. Бобринець;

у сфері житлово-комунального господарства та благоустрою пропонується проведення капітального ремонту (реконструкції, будівництва) дорожнього покриття, вулиць, тротуарів, мостів, мереж вуличного освітлення, станції стічних вод, мереж водопостачання, приміщення КП “МЦКД”, інших будівель, благоустрою зон відпочинку, облаштування зелених зон, парку, доріжок, рекультивації сміттєзвалища, запровадження роздільного збирання сміття, ремонту колодязів, очищення та зариблення річки Сугоклія, підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету, встановлення сонячних батарей;

у сфері охорони здоров’я – проведення капітального ремонту з використанням енергозберігаючих технологій окремих медичних закладів громади;

у сфері спорту – будівництво футбольних полів на території громади, влаштування спортивних майданчиків, проведення капітального ремонту спортивного комплексу, створення спортивно-тренажерного залу;

у сфері освіти – проведення заходів з енергоефективності та енергозбереження в навчальних закладах та їх філіях; проведення капітального ремонту частини теплотраси на території навчально-виховних комплексів та приміщень навчальних закладів, ремонт даху, утеплення фасадів шкільних та дошкільних закладів, виготовлення сонячних панелей для дошкільних закладів, заміна котла в гімназії;

у сфері культури та дозвілля – проведення капітального ремонту (ремонту) закладів культури, придбання інвентарю для проведення культурно-мистецьких заходів, розширення переліку послуг Міського центру культури та дозвілля;

у сфері соціального захисту – заходи з розширення мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг, реалізація проекту “Соціальне таксі”, розширення матеріально-технічної бази та переліку послуг Університету срібного віку, запровадження нових соціальних послуг у громаді, облаштування місця для паркування велосипедів, придбання житла для дітей-сиріт, закупівля медичного обладнання для медичного закладу, виділення одноразової допомоги окремим категоріям мешканців громади;

у сфері земельних відносин – розробка технічної документації щодо встановлення відновлення меж окремих населених пунктів, інвентаризації земель громади, оновлення нормативно грошової оцінки земель населених пунктів громади, розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для інвестиційних потреб громади та будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

У проекті Програми враховано завдання та заходи, визначені Законами України, Указами Президента України, іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, що спрямовані на підтримку та соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, допомогу Збройним Силам України.

Нормативно-правовою основою для розроблення проекту Програми є:

Конституція України;

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»;

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

Закон України «Про державні цільові програми»;

Закон України «Про засади державної регіональної політики»;

Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів»;

Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»;

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

Закону України «Про екологічну мережу»;

Указ Президента України від 30.09.2017 № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;

постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 117 «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363 «Про схвалення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року»;

інші закони України та нормативно-правові акти;

рекомендації Міндовкілля щодо включення кліматичних питань до документів державного планування.

Програма відповідає Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки і спрямована на реалізацію першочергових цілей та завдань щодо розв’язання соціально-економічних проблем розвитку громади.

Під час підготовки проекту Програми враховано завдання і заходи, визначені відповідно до:

Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року;

Національного плану управління відходами до 2030 року;

Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020
№ 671;

інших законодавчих і нормативно-правових актів України з питань розроблення програмних документів щодо галузевого і регіонального розвитку.

Основні показники Програми та завдання розроблені на основі та з урахуванням пропозицій і рекомендацій: жителів та громадських організації міської територіальної громади, депутатів міської ради, Кіровоградської облдержадміністрації та облради, державних програм та планів, Асоціації міст України, Асоціації малих міст України, Асоціації об’єднаних територіальних громад, іноземних партнерів.

Таблиця 1. Відповідність проекту Програми

стратегічним цілям державної екологічної політики, визначених Законом України “Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року”

Стратегічні цілі державної екологічної політики

Цілі Програми:

Розвиток населених пунктів громади

Підвищення якості життя людини

Стійке економічне зростання громади

Ціль 1. Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва

✓

Ціль 2. Забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України

✓

Ціль 3. Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України

✓

Ціль 4. Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення

✓

Ціль 5. Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління

✓

Таблиця 2. Відповідність проекту Програми
Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки

Стратегічні цілі Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року	Відповідність завдань і заходів проекту Програми
1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах	✓
2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів	✓
3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування	✓

Таблиця 3. Відповідність проекту Програми положенням
Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 року

Стратегічні цілі Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 року	Відповідність завдань і заходів проекту Програми
1. Конкурентоспроможна інноваційно-спрямована економіка, яка розвивається на засадах смарт-спеціалізації
2. Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення	✓
3. Сталий розвиток усіх територій	✓
4. Збереження екосистем та поліпшення екологічної інфраструктури	✓

Таблиця 4. Відповідність проекту Програми
Цілям сталого розвитку України на період до 2030 року, визначеним
Указом Президента України від 30.09.2019 № 722

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року	Відповідність завдань і заходів проекту Програми
1) подолання бідності
2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства
3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці	✓
4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх	✓
5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат
6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією	✓
7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх	✓
8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх
9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям	✓
10) скорочення нерівності
11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів	✓
12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва	✓
13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками
14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку
15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття	✓
16) сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях
17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Бобринецька міська територіальна громада утворена у 2015 році шляхом добровільного об’єднання міської громади Бобринця та сільської Червонодолинської громади відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”.

До складу громади входять 9 населених пунктів: м. Бобринець та села Шляхове, Дібрівка, Богданівка, Червона Долина, Коржеве, Обланка, Садове, Великодрюкове.

Центр громади знаходиться на відстані 53 км на південь від обласного центру – міста Кропивницький.

Площа громади становить 19,43 км², у тому числі 85,8% території припадає на сільськогосподарські землі і 4,9% лісові масиви.

Географічне розташування, природні умови та ресурси.

Громада розташована у південно-західній частині Кіровоградської області, переважно у лісостеповій зоні, що обумовлює своєрідність її ландшафту.

Клімат. Клімат помірно континентальний. Територією проходить смуга високого атмосферного тиску, переважають континентальні повітряні маси. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле та сухе.

Серед кліматичних показників слід відмітити: температура повітря середньорічна +7,8 С⁰; температура повітря абсолютна максимальна +39,5 С⁰; температура повітря абсолютна мінімальна -35 С⁰.

Середньорічна кількість опадів становить 400-430 мм. Максимальна кількість їх випадає у теплий період року (близько 70%). Найбільше випадає опадів у липні 57-85 мм, а найменше в березні 27-34 мм.

Серед несприятливих кліматичних явищ слід відмітити посухи , суховії , пилові бурі, град , зливи .

Атмосферне повітря. На території громади відсутні стаціонарні пости автоматичного спостереження за станом атмосферного повітря, що не дає можливості точно дослідити його актуальний стан. Разом з тим, економіка громади має переважно сільськогосподарський характер – на території громади здійснюють свою діяльність 3 сільськогосподарських підприємства (ПАТ “ВДО АС “Південна”, ПП АФ “Славутич” та ПАТ “Бобринецька сільгосптехніка”, основний вид діяльності яких є вирощування зернових культур) та 33 фермерських господарства; відсутні промислові підприємства. Проте на території громади діє приватне підприємство “Севполімерпласт”, основним видом діяльності якого є відновлення відсортованих відходів.

Згідно даних Екологічного паспорту Кіровоградської області за 2021 рік на території громади відсутні екологічно небезпечні об’єкти.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря можна вважати незначними. Серед джерел таких викидів можуть бути транспорт, підприємства, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського господарства, будівництва, теплопостачання та ін.

Для загального розуміння ситуації використовуються дані з Екологічного паспорту Кіровоградської області за 2021 рік. У 2020 році обсяг викидів забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел по регіону в порівнянні з 2019 роком за даними Головного управління статистики у Кіровоградській області значно зменшився і становить 10,7 тис. т.

Таблиця 5. Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин
в атмосферне повітря за 2021 рік та два попередніх

Показники	2019	2020	2021
Загальна кількість (одиниць) дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданих у поточному році суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до:	353	219	196
другої групи	85	40	40
третьої групи	268	179	156
Викиди забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел, тис. т	12,8	10,7	*
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², кг	519,7	434,7	*
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг	13,6	11,5	*

* Станом на дату випуску Екологічного паспорту регіону вказані показники Державною службою статистики не оприлюднено на офіційному сайті

Таблиця 6. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
міст Кіровоградської області

Назва забруднюючої речовини	Місто	Середньорічний вміст, мг/м³	Середньодобові ГДК, мг/м³	Максимальні разові ГДК, мг/м³	Максима льний вміст, мг/м³
Пил	м. Кропивницький	0,21	0,15	0,5	0,6
Діоксид сірки		0,018	0,05	0,5	0,051
Розчин.сульфати		0,01	*	*	0,06
Оксид вуглецю		1,4	3	5	5,0
Діоксид азоту		0,03	0,04	0,2	0,08
Оксид азоту		0,02	0,06	0,4	0,05
Сажа		0,03	0,05	0,15	0,13
Формальдегід		0,0035	0,003	0,035	0,012
Пил	м. Олександрія	0,21	0,15	0,5	0,6
Діоксид сірки		0,0185	0,05	0,5	0,049
Розчинені сульфати		0,01	*	*	0,03
Діоксид азоту		0,03	0,04	0,2	0,08
Сажа		0,05	0,05	0,15	0,18
Пил	м. Світловодськ	0,07	0,15	0,5	0,5
Діоксид сірки		0,017	0,05	0,5	0,5
Розчинні сульфати		0,006	*	*	0,02
Оксид вуглецю		1,5	3	5	5
Діоксид азоту		0,04	0,04	0,2	0,2
Оксид азоту		0,03	0,06	0,4	0,4
Формальдегід		0,002	0,003	0,035	0,035

немає значення ГДК для визначення розчинних сульфатів

Водні ресурси. На лісові та водні ресурси Кіровоградська область бідна, гідроресурси річок обмежені.

Територією Бобринецького району протікають 9 річок, а саме: Інгул, що впадає до Південного Бугу, Громоклія, Сугоклея, Мертвоводдя, Гнилий Єланець, Осиковата, Бобринка, Лозоватка, Богодушка та Дрюкова. Загальна площа водного дзеркала ставків району становить -1400 га. Загальна протяжність рік 331 км, із них регульовано ставками 59 км. Ширина заплав — 25-45 м. Заплави в основному сухі, порослі луговими травами та чагарниками. Річки належать до типу рівнинних, переважно снігового і дощового живлення. Підземний стік відіграє незначну роль

Найбільшою проблемою громади є погіршення якості води. Вода, що подається в центральний водогон, є високомінералізованою. Система очищення є морально застарілою та знаходиться в аварійному стані. Рівень зношеності транспортних магістралей становить 90%, система каналізації знаходиться в аварійному стані. Каналізацією охоплено лише 15% міста.

Поганій ситуації сприяє низький рівень ґрунтових вод.

Низький рівень забезпечення домогосподарств каналізацією призводить до нелегальних каналізаційних викидів, які збільшують забруднення землі і води.

Високий рівень забруднення стосується також вод у річках.

На якість води в водопровідній мережі міста Бобринець впливають замулення в місці забору та джерел в витоці річки Сугоклія, що зумовлене відсутністю труби, якою має здійснюватися скид вод для очищення русла річки, та обміління водойми.

Низький рівень води, підвищення температури у спеку спричиняють аномальне цвітіння синьо-зелених водоростей, у цей період із кранів городян тече зелена рідина з неприємним запахом.

Ситуація у сфері водних ресурсів потребує негайного вивчення та визначення шляхів вирішення виявлених проблем.

На території громади головною проблемою є зменшення кількості водойм, замулення та забруднення річок.

Високий рівень забруднення стосується також вод у річках.

Таблиця 7. Cередньорічні концентрації речовин у контрольних створах річки Сугоклія, 26 км, м. Бобринець, питний водозабір за 2021 рік

(за даними Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області)

Найменування показників складу та властивостей	Середньорічні концентрації речовин у контрольних створах, (мг/л)
Завислі речовини	0
БСК5	3,54
Сухий залишок	1223,75
Сульфати	463,4
Хлориди	95,72
Амоній сольовий	0,26
Нітрати	2,87
ХСК	43,17
Нітрити	0,04
Фосфати	0,08
Залізо	0
Мідь	0
Розчинений кисень	10,32

Таблиця 8. Інструментально-лабораторний контроль якості
поверхневих вод р. Сугоклія у 2021 році

К-сть контрольних створів, у яких здійснювались вимірювання, од.		Відібрано та проаналі-зовано проб води, од.	К-сть показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.	К-сть випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
усього	з перевищенням ГДК
1	1	12	20	БСК₅– 12
				Лужність – 7
				Жорсткість загал. – 9
				Магній – 9
				Сухий залишок – 12
				Сульфати – 2
				Водневий показник рН-2
				ХСК – 3

Земельні ресурси. Загальна площа земель громади становить
19 42970 га, із них: землі сільськогосподарського призначення – 16 728,1249 га; землі житлової та громадської забудови – 184,0699 га; землі оздоровчого призначення – 0,10 га; землі природно-заповідного і природоохоронного призначення – 25,20 га; землі історико-культурного призначення – 2,4912 га; землі лісогосподарського призначення – 93,663; землі водного фонду – 226,388; землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – 1325,7097.

Найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні малогумусні малопотужні.

Актуальною проблемою регіону та громади є водна ерозія ґрунтів. Серед областей України Кіровоградська відзначається багатством земельних ресурсів, значною природною родючістю ґрунтів. Разом з тим, область має високий рівень розораності її території (71,7 %).

Проблема деградації земель в Україні, у тому числі і в Кіровоградській області є актуальною та гострою. До деградаційних процесів, характерних для нашої країни, можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Значна кількість сільськогосподарських угідь області (понад 50 %) піддаються дії водної ерозії, чому сприяють сильно розчленований рельєф місцевості, інтенсивна система землеробства та зливовий характер дощів.

Лісові ресурси. 4,9% території громади займають лісові масиви.

На території громади проводить діяльність державне підприємство “Долинське лісове господарство”, у 2008 р. до його складу від Компаніївського лісництва передано Бобринецьке лісництво площею 1942 га.

Територія лісгоспу відноситься до лісогосподарської області Північний (Байрачний) степ, Правобережно-Дніпровського північно-степового лісогосподарського округу, Бузько-Дніпровського лісогосподарського району з різнотравно-типчаково-ковиловими степами, невеликими байрачними дубовими лісами, заплавними лугами та рослинністю гранітних оголень.

Таблиця 9. Лісовий фонд Долинського лісгоспу в розрізі земель цільового призначення та категорій земель (станом на 01.01.2021 року)

Загальна площа, тис.га	Лісові землі, тис. га
	вкриті лісовою рослинністю		не вкриті лісовою рослинністю					усього лісових земель
	усього	із них лісові культури	незімкнуті лісові культури	зруби	галявини, біополяни	лісові дороги, просіки, розриви
І. Землі лісогосподарського призначення
13,074	8,793	7,292	0,404	0,003	0,929	0,056	10,251

Таблиця 10. Нелісові землі, землі лісогосподарського призначення
Долинського лісгоспу (станом на 01.01.2021 року)

Рілля

Сінокоси

Пасовища

Піски

Болота

Води

Яри, схили, кар’єри

Інші нелісові

землі

Загальна

площа

нелісових

земель, га

204,1

371,2

44,4

2203,5

2823,2

Радіаційна безпека. За результатами спостережень Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології, значення радіаційного фону за останні роки не перевищують рівнів природного фону та становлять 10-14 мкР/год (при контрольному рівні природного гамма-фону 25 мкР/год).

На території громади відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства з видобування та переробки уранових руд, спецкомбінати та пункти захоронення радіоактивних відходів.

Таблиця 11. Середньорічне значення гамма-фону за населеними пунктами Кіровоградської області, млР/год

№	Населені пункти	2019 рік	2020 рік	2021 рік
1	м. Кропивницький	0,014	0,014	0,014
2	м. Бобринець	0,012	0,013	0,013
3	м. Гайворон	0,011	0,012	0,011
4	м. Долинська	0,012	0,012	0,012
5	м. Знам’янка	0,012	0,012	0,012
6	м. Новомиргород	0,012	0,012	0,012
7	м. Помічна	0,013	0,013	0,012
8	м. Світловодськ	0,010	0,010	0,010

Таблиця 12. Радіоактивні випади з атмосфери (за даними спостережень метеостанції м. Бобринця)

Показники

Щільність випадів, Бк/м²- місяць

Сума за

2021 рік

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

¹³⁷ Cs

0,1

0,2

0,1

0,2

0,1

0,2

2,0

⁹⁰Sr

I кв-0,51

II кв-0,36

IIIкв-0,83

IVкв-0,15

1,85

Поводження з відходами. Проблемою громади є відсутність врегулювання поводження зі сміттям. Не дивлячись на значне оновлення матеріальної бази комунального підприємства “Комунальник”, на сьогодні все ще відсутнє сортування сміття та правильне поводження з ним, що призводить до спалювання сміття та появи нелегальних звалищ.

Існуюча система поводження з побутовими відходами на території громади характеризується:

- недостатнім рівнем охоплення населення послугами з вивезення побутових відходів;

– недостатньою кількістю, фізичним зносом наявного обладнання для транспортування побутових відходів, що не дозволяє надавати послуги з вивезення побутових відходів на належному рівні;

- відсутність роздільного збирання побутових відходів, у тому числі небезпечних відходів у складі побутових;

- відсутністю підприємства з переробки сміття.

Таблиця 14. Інфраструктура місць видалення відходів (МВВ)
за критерієм екологічної безпеки

Райони	Місць видалення відходів категорії Г – надзвичайно небезпечні		Місць видалення відходів категорії В – небезпечні		Місць видалення відходів категорії Б – помірно небезпечні		Місць видалення відходів категорії А – мало небезпечні
Райони	Діючі од.	Закриті, од.	Діючі од.	Закриті од.	Діючі од.	Закриті од.	Діючі од.	Закриті од.
Голованівський	0	0	64	0	2	0	0	0
Кропивницький	0	0	128	3	1	1	0	0
Новоукраїнський	0	0	71	0	0	0	0	0
Олександрійський	1	0	66	3	1	0	6	0
Всього	1	0	329	6	4	1	6	0

Таблиця 15. Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) на території Бобринецької міської ради
(на 1 січня 2022 року)

Показники
Кількість непаспортизованих МВВ, од.	0
Кількість паспортизованих МВВ, од.	1
Паспортизовано МВВ за 2021 рік, од	0

Таблиця 16. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 1 січня 2022 року

№	Райони	Кількість сміттєзвалищ	Кількість паспортизованих МВВ внесених до обласного реєстру, од
Сміттєзвалища
Всього		402	308
1	Голованівський район:	91	63
2	Кропивницький район:	157	121
2	у т.ч. Бобринецька міська ОТГ	-	1
3	Новоукраїнський район:	84	64
4	Олександрійський район:	70		60
	Полігони
	Всього	-		-
Заводи по переробці твердих побутових відходів
	Всього	-		-

Суб’єкти господарювання, що здійснюють на території міської ради збирання, заготівлю відходів як вторинної сировини:

ФОП Загнибіда С. А.: збирання, заготівля окремих видів як вторинної сировини (металобрухт);
ПП “Севполімерпласт”: збирання, заготівля окремих видів як вторинної сировини (відходи пластика)

Людина і здоров’я.

Населення. На території громади проживають понад 11 тисяч осіб, в тому числі 54% жінок та 46% чоловіків. Частка мешканців віком до 35 років становить 45,5%.

Таблиця 17. Відомості про населення громади

Усього населення:	11 500	Міграція населення: вибулих	187
дітей дошкільного віку	451	Усього працездатного населення	5 841
дітей шкільного віку	1 339	Усього непрацездатного населення	3 957
пенсіонерів	3 506	Усього зайнятого населення	4 997
працездатних громадян	5 841	Усього безробітних	453

У громаді зберігається тенденція щорічного зменшення чисельності населення в результаті перевищення рівня смертності над народжуваністю, загальним процесом старіння населення і негативним сальдо міграції.

За національним складом громада відноситься до мононаціональних, переважну більшість становлять українці. Також на території громади проживають представники російської, єврейської і ромської національних меншин. Чисельність вимушених переселенців є невеликою. Відсутні проблеми на національному чи релігійному ґрунті.

Охорона здоров’я.

Таблиця 18. Інформація щодо закладів охорони здоров’я громади

Усього закладів	16	Усього медичного персоналу, осіб	148,5
з них:		з них:
лікарні	1	усього лікарів (за штатним розписом)	27
поліклініки	1	наявних вакансій	20,75
амбулаторії	-	усього середнього медичного персоналу	66
Фельдшерсько-акушерські пункти	2	наявних вакансій	34,75
аптеки	12	Наявність спеціального транспорту	1

Серед проблем у сфері охорони здоров’я можна виокремити наступні: застарілість матеріально-технічної бази медичних закладів, недостатній рівень забезпечення медичними препаратами, що впливає на повноцінне надання медичних послуг; приміщення медичних установ громади потребують поточних і капітальних ремонтів, проведення заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження.

Наявна мережа оздоровчих та спортивних закладів громади включає:
2 стадіони, 2 спортивних зали та 5 спортивних майданчиків. Проблемою є недостатня кількість спортивних майданчиків для занять спортом, зокрема, біля шкільних закладів. Всі майданчики застарілі та потребують оновлення.

На сьогодні існує потреба у придбанні сучасного спортивного обладнання та інвентарю для оснащення спортивних споруд, загальноосвітніх навчальних закладів. Актуальним на сьогоднішній день є активізація роботи по формуванню у молоді сталих традицій та мотивацій щодо необхідності занять фізичним виховання та спортом як форми забезпечення здорового способу життя.

Також на сьогодні в Україні переважна більшість дорослого населення має недостатні можливості для занять будь-якими формами фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи. Відсутня чітка система залучення різних вікових груп до занять фізичною культурою і спортом. Така ситуація характерна і для громади.

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення
та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу
(за адміністративними даними, статистичною інформацією
та результатами досліджень)

Аналіз поточного стану навколишнього середовища, в тому числі здоров'я населення, дозволив виявити основні соціально-економічні та екологічні проблеми, що уповільнюють розвиток територіальної громади.

Сильні сторони

Слабкі сторони

В цілому стан довкілля громади можливо характеризувати як частково задовільний:

- чисте повітря;

- наявність парків, лісових ресурсів, водних об’єктів, земельних ресурсів;

- власне паспортизоване сміттєзвалище;

- наявність туристичного потенціалу;

- розгалужена інфраструктура системи охорони здоров’я

Високий рівень забруднення поверхневих вод;

зменшення водності та зниження рівнів ґрунтових вод;

вода, яка постачається, дуже мінералізована і негативно впливає на здоров’я людей;

система очищення води застаріла та аварійна, недостатньо ресурсів;

низький рівень ґрунтових вод;

нелегальне скидання стічних вод;

невелика частка охоплення каналізацією в місті та повна відсутність в селах громади;

брудні, зарослі річки;

відсутність врегулювання поводження зі сміттям, нелегальні сміттєзвалища;

погана якість доріг;

недостатній рівень енергоефективності та енергозбереження бюджетних закладів та житлових приміщень;

недостатність заходів щодо охорони довкілля та збереження природного потенціалу території (озеленення території, відтворення лісів, інформаційно-роз’яснювальної роботи).

Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання територіальної громади із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на навколишнє природнє середовище, забезпечуватиме розвиток території.

Можливості

Загрози

Забезпечення жителів громади питною водою нормативної якості;

проведення оздоровчих заходів для населення;

поліпшення медичної інфраструктури;

проведення робіт із розчистки русла річки;

поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами;

проведення заходів, спрямованих на охорону земель, збереження і відтворення родючості грунтів;

використання альтернативних джерел енергії;

залучення коштів державного бюджету, грантових коштів на реалізацію проектів громади розвитку;

можливість реалізації окремих заходів Програми в рамках державних цільових програм (“Питна вода України”, Велике будівництво, в галузі охорони здоров’я і освіти, охорони навколишнього природного середовища)

Складна демографічна ситуація;

збройна агресія рф;

зростання рівня захворюваності населення;

забруднення водних об’єктів;

замулення річок, ставків;

відсутність сучасної системи поводження з твердими побутовими відходами, накопичення великої їх кількості у місцях видалення відходів

В результаті аналізу проектних рішень була здійснена оцінка ймовірного впливу проекту на складові довкілля.

Метод оцінювання базується на визначені трьох параметрів впливу: просторового, часового та інтенсивності впливу. Кожен з параметрів обчислюється за спеціальною 10-бальною шкалою з використанням критеріїв, які розроблені для відповідних градацій шкали.

Таблиця 19. Матриця впливу проекту Програми на компоненти навколишнього природного середовища

Заходи проекту Програми за сферами	Потенційний вплив на компоненти довкілля					Середнє
Заходи проекту Програми за сферами	Повітря	Вода	Ґрунти	Біо-різно-мані-ття	Шуми
Житлово-комунальне господарство та благоустрій	2	1	2	1	1	1,2
Охорона здоров’я	1	1	1	0	1	0,8
Спорт	0	0	1	1	0	0,4
Освіта	0	0	1	0	1	0,4
Культура та дозвілля	0	0	0	0	0	0
Соціальний захист	1	0	0	0	1	0,4
Земля та земельні відносини	1	0	1	0	0	0,4
Інтегральна оцінка на компонент	0,6	0,3	0,9	0,4	0,9

Повітря. Викиди, пов’язані із експлуатацією автотранспорту, сприятимуть зниженню якості атмосферного повітря, однак несуттєво. Однак робота спецтехніки носить короткочасний характер, рівень впливу на атмосферне повітря можна вважати допустимим.

Для підтримання належного стану повітряного басейну необхідне чітке дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також створення територій зелених насаджень, облаштування зелених зон та парку, що передбачається заходами з виконання Програми у сфері житлово-комунального та господарства.

Грунти. Наявний вплив на ґрунти внаслідок підготовки території для проведення капітального ремонту (реконструкції, будівництва) дорожнього покриття, вулиць, тротуарів, мостів.

Компенсаційними заходами є забезпечення охорони земель, відтворення екосистем, підтримання екологічної безпеки і рівноваги території та досягнення нейтрального рівня деградації земель.

Крім того, підготовка земельних ділянок для інвестиційних цілей та можливе розташування на них виробництва може мати в подальшому певний вплив на грунти.

Вода. Передбачається поліпшення ситуації у сфері каналізування, проведення заходів зі збереження водного середовища проведення капітального ремонту (реконструкції) станції стічних вод та мереж водопостачання, очищення та зариблення річки Сугоклія.

Біорізноманіття. Рослинний світ не зазнає суттєвих змін. Озеленення території відбуватиметься комплексно, проте ареал зростання є досить обмеженим.

Вплив на тваринний світ полягає у зміні середовища існування та обмежені руху тварин територією.

Крім того, заходи з очищення та зариблення річки Сугоклія позитивно вплинуть на біорізноманіття.

Шуми. Проведення капітального ремонту (реконструкції, будівництва) дорожнього покриття спричинятиме підвищення рівня шуму, однак у подальшому безумовно сприятиме зменшенню шумів внаслідок підвищення якості доріг та вулиць.

З метою зменшення рівня шуму та забруднення повітряного середовища робота машин та механізмів “вхолосту” на території майданчика будівництва повинна бути заборонена. Крім того техніки повинна проводитися лише в одну зміну і тільки в денний час.

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення,
які стосуються документа державного планування,
зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

В цілому стан довкілля громади можливо характеризувати як частково задовільний. Серед позитивних чинників такої ситуації є наявність парків, лісових ресурсів, водних об’єктів, земельних ресурсів.

Основними екологічними проблемами громади є:

високий рівень забруднення поверхневих вод, на який може впливати аварійний стан системи очищення води, низький рівень ґрунтових вод, низький рівень забезпечення домогосподарств каналізацією, в скид недостатньо очищених стічних вод внаслідок неефективної роботи каналізаційно-очисних споруд, засмічення водойм побутовими відходами;

зменшення водності та зниження рівнів ґрунтових вод;

відсутність врегулювання поводження зі сміттям, що характеризується невисоким рівнем охоплення населення послугами з вивезення побутових відходів; наявністю нелегеальних звалищ, недостатньою кількістю, фізичним зносом наявного обладнання для транспортування побутових відходів, що не дозволяє надавати послуги з вивезення побутових відходів на належному рівні; відсутністю роздільного збирання побутових відходів та правильного поводження з ними;

погана якість доріг, що спричинює збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підвищення рівня шуму;

неефективне використання придатних для оздоровлення населення територій на берегах річок;

недостатній рівень енергоефективності та енергозбереження бюджетних закладів та житлових приміщень;

недостатність заходів щодо охорони довкілля та збереження природного потенціалу території (озеленення території, відтворення лісів, інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення та ін.)

Наведені проблеми потребують негайного розв’язання, оскільки мають прямий вплив на стан здоров’я людей, інвестиційну привабливість територіальної громади, що в умовах обмежених фінансових можливостей є вкрай важливим для подальшого розвитку громади.

У разі неприйняття Програми вирішення екологічних проблем буде ускладнено, не матиме комплексного підходу до їх розв'язання, в кінцевому результаті це не дозволить збільшити позитивні зміни у розвитку громади та матиме негативний вплив на соціально-економічну ситуацію в громаді та стан її довкілля.

У наведеній нижче таблиці представлені дані для визначення екологічних проблем, які стосуються проекту Програми, проаналізовано, яким чином вони впливатимуть на стан навколишнього середовища у розрізі окремих складових і компонентів довкілля:

людина і здоров’я;

біорізноманіття і природно-заповідний фонд;

земельні ресурси;

ґрунти;

поверхневі та підземні води;

клімат;

образ ландшафту;

культурна спадщина.

Оцінка представлена у трьох категоріях: негативний вплив (-), нейтральний вплив (0), позитивний (+).

Таблиця 20. Вплив проекту Програми за сферами на компоненти
навколишнього природного середовища

Фактор впливу	Компоненти, що зазнають впливу
Сфери проекту Програми	Людина і здоров’я	Біорізно- маніття і ПЗФ	Земельні ресурси	Ґрунти	Поверхневі та підземні води	Клімат і атмосфер- не повітря	Образ ландшафту	Культурна спадщина
Житлово-комунальне господарство та благоустрій	+ -	+ -	-	+	+	+	0	0
Охорона здоров’я	+	0	0	0	0	0	0	0
Спорт	+	+	0	0	0	+	+	0
Освіта	+	0	0	+	0	+	0	0
Культура та дозвілля	+	0	0	0	0	0	0	+
Соціальний захист	+	0	0	0	0	0	0	0
Земля та земельні відносини	0	0	+	0	0	0	0	0

Таблиця 21. Фактори впливу, що можуть призвести
до екологічних проблем та ризиків

Фактор впливу	Компоненти, що зазнають впливу, та пов’язані екологічні проблеми:
Фактор впливу	Людина і здоров’я	Біорізно-маніття і ПЗФ	Земельні ресурси	Ґрунти	Поверхневі та підземні води	Клімат і атмосферне повітря	Образ ландшафту	Культурна спадщина
1. Будівництво (реконструкція, ремонт) об’єктів соціальної інфраструктури				Ущільнення ґрунтів, деградація ґрунтового покриву, хімічне і органічне забруднення	хімічне і органічне забруднення, теплове забруднення стоками	Зростання викидів парникових газів, перегрівання поверхні, викиди
2. Будівництво (ремонт) дорожнього покриття	Погіршення стану здоров’я через зростання викидів і скидів	Втрата біорізноманіття через руйнування природних оселищ, фрагментація оселищ	Втрата вільних земель та інтенсивне їх використання	Ущільнення ґрунтів, деградація ґрунтового покриву, хімічне і органічне забруднення	хімічне і органічне забруднення стоками	Зростання викидів парникових газів, перегрівання поверхні, викиди, шумове забруднення

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

Розроблення Програми здійснювалося з урахуванням положень законодавчих актів у сфері захисту довкілля та природних ресурсів, збалансованого використання біорізноманіття, забезпечення сталого розвитку населених пунктів, а саме відповідно до Конвенції про охорону біологічного різноманіття, ратифікованої Законом України від 29.11.1994 № 257/94-ВР, Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу про надра України, Законів України “Про основи містобудування”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про стратегічну екологічну оцінку”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про відходи”, “Про благоустрій населених пунктів” та ін.

Цілі та завдання Програми кореспондуються зі стратегічними цілями з охорони довкілля та охорони здоров’я населення, визначені у Законі України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року”, Національним планом управління відходами до 2030 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № № 117 , основним положенням Оновленого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.07.2021 № 868 та ін.

Законодавчим підґрунтям для формування суспільних відносин для забезпечення екологічної безпеки є Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення”, “Про систему громадського здоров’я” та ін.

Згідно із Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” як базовим документом у даній сфері визначені завдання, якими регулюються відносини на усіх рівнях в Україні у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;

збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Також під час виконання Програми будуть враховані заходи щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки , передбачені іншими законодавчими актами у сфері охорони довкілля.

Заходи, спрямовані на запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для здоров’я населення, визначатимуться відповідно до вимог Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про систему громадського здоров’я”.

Закон України “Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення” регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні. До основних зобов’язань даного Закону, що потребують виконання на місцевому рівні, належать:

обов’язки підприємств, установ і організацій, а саме: у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров’я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції (стаття 7);

об’єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а саме: схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо (стаття 11);

вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій, а саме: планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян (стаття 15);

вимоги до господарсько-питного водопостачання і місць водокористування, а саме: для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються законодавством України (стаття 18);

гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях (стаття 19), а саме:

- атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях підприємств, установ, організацій та інших об’єктів, повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам;

- підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах, рекреаційних зонах, а також повітря у жилих та виробничих приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування люде.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи містобудування”, що стосується питань забезпечення сталого розвитку населених пунктів, на стадії розробки й реалізації містобудівної документації суб’єкти містобудівної діяльності зобов'язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій. Сталий розвиток населених пунктів – створення повноцінного життєвого середовища на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури.

Однією із складових сталого розвитку є екологічна безпека територій, що передбачає при прийнятті будь-яких рішень стосовно використання території дотримуватись встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров'я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей.

Із серпня 1990 року Україна приєдналася до низки міжнародних конвенцій та угод з охорони біорізноманіття. У 1994 р. Україна ратифікувала міжнародну Конвенцію “Про охорону біологічного різноманіття”, в 1996 р. була ратифікована Міжнародна конвенція “Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі” (Бернська Конвенція), а також Конвенція “Про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення”. У 1999 р. Україна приєдналася до міжнародної Конвенції “Про збереження мігруючих видів диких тварин” (Боннська Конвенція),

Біологічне різноманіття є національним багатством України, яке забезпечує екосистемні та біосферні функції живих організмів, їх угруповань та формує середовище життєдіяльності людини. Основними завдання у цій сфері є:

збереження, покращання стану та відновлення природних і порушених екосистем, середовищ існування окремих видів та компонентів ландшафтів;

сприяння переходу до збалансованого використання природних ресурсів;

підвищення рівня інформованості населення з питань біологічного різноманіття, а також активізація участі громадян у діяльності щодо його збереження;

посилення відповідальності за збереження біологічного різноманіття підприємств, організацій та установ, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів або впливає на стан довкілля.

При проведенні стратегічної екологічної оцінки проекту Програми розглядались можливі шляхи вирішення екологічних проблем громади, що забезпечать досягнення цілей державної екологічної політики.

Екологічні проблеми	Цілі екологічної політики	Шляхи вирішення, передбачені в проекті Програми		Врахування в проекті Програми
Забруднення атмосферного повітря	Зменшення рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря	збільшення використання відновлювальних джерел енергії; підвищення екологічної культури і управління; озеленення території громади; рекультивація сміттєзвалища		Враховано
Забруднення вод	Поліпшення доступу населення до якісної питної води	забезпечення доступу населення якісної питної води, до централізованих систем водовідведення; реконструкція (капітальний ремонт) станції стічних вод, мереж водопостачання; ремонт колодязів; очищення та зариблення річки Сугоклея зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти		Враховано
Накопичення твердих побутових	Запровадження системи управління відходами	рекультивація сміттєзвалища; підвищення культури і управління		Враховано
Забруднення ґрунтів	Невиснажені родючі ґрунти	підвищення екологічної культури і управління; проведення ремонту станції стічних вод; рекультивація сміттєзвалища		Враховано частково
Зменшення лісистості	Відновлені площі лісів	збільшення площі зелених насаджень; підвищення екологічної культури управління	і	Враховано

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

Найбільш позитивними для довкілля та здоров’я населення мають стати наступні заходи, спрямовані на покращання екологічної ситуації на території громади:

- поліпшення якості поверхневих вод, внаслідок будівництва нових та реконструкції (ремонту, модернізації) систем централізованого водопостачання та існуючих очисних споруд;

- зменшення кількості захоронення промислових і твердих побутових відходів;

- застосування технологій роздільного збору відходів, посилення контролю;

- впровадження затверджених систем санітарної очистки населених пунктів.

Таблиця 22. Оцінка ймовірного впливу проекту Програми на довкілля відповідно до контрольного переліку

Чи може реалізація Програми спричинити:		Негативний вплив				Пом’якшення існуючої ситуації
Чи може реалізація Програми спричинити:		Так	Ймові рно		Ні	Пом’якшення існуючої ситуації
Повітря
1	Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел				+
2	Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел		+
3	Погіршення якості атмосферного повітря				+	+
4	Появу джерел неприємних запахів				+	+
5	Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату				+
Водні ресурси
6	Збільшення обсягів скидів у поверхневі води				+
7	Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)				+	+
8	Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти				+
9	Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню				+
10	Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод				+
11	Появу загроз для людей і об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)				+
12	Зміни напрямків і швидкості течії поверхневих вод або обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту				+
13	Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону				+
14	Зміни напрямку або швидкості потоків підземних вод				+
15	Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)				+
16	Забруднення підземних вод горизонтів				+
Відходи
17	Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів					+
18	Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки			+
19	Збільшення кількості відходів I-III класу небезпеки			+
20	Спорудження еколого-небезпечних об’єктів поводження з відходами			+
21	Утворення або накопичення радіоактивних відходів			+
Земельні ресурси
22	Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару		+
23	Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів			+
24	Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу			+
25	Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози, через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури			+
26	Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель			+
27	Виникнення конфліктів між ухваленими цілями Програми та цілями суб’єктів господарювання			+
Біорізноманіття та рекреаційні зони
28	Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)			+
29	Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві			+
30	Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому			+
31	Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин			+
32	Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей			+
33	Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини			+		+
34	Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’ятників природи тощо)			+
Здоров’я населення
35	Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території громади			+
36	Вплив на ступінь доступності:
	харчових продуктів;			+		+
	житла;			+		+
	роботи;			+		+
	освіти;			+		+
	медичної допомоги.			+		+
37	Вплив на стан та рівень економічних відносин, які безпосередньо впливають на середовище життєдіяльності людини; природні кліматичні, геохімічні, геофізичні, біоценотичні умови, які впливають на здоров’я			+		+
Інфраструктура
38	Вплив на стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі			+
	Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему. Зміни в структурі транспортних потоків			+		+
39	Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень			+		+
40	Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги			+		+
41	Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей			+
Екологічне управління та моніторинг
42	Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки			+
43	Погіршення екологічного моніторингу			+
44	Усунення механізмів впливу ОМС на процеси техногенного навантаження			+
45	Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва			+
Інше
46	Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів			+
47	Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу			+
48	Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії			+		+
49	Суттєве порушення якості природного середовища			+
50	Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому			+
51	Впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей			+

На основі експертних оцінок, представлених в таблиці, можна зробити наступні висновки щодо ймовірного впливу Програми на довкілля.

Вплив на атмосферне повітря. Програма не передбачає створення нових підприємств із значними обсягами викидів у атмосферне повітря.

У результаті реалізації Програми передбачається несуттєве збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та погіршення його стану. Однак пом’якшувальними факторами є проведення заходів з озеленення території громади, покращення ситуації у сфері поводження з відходами, впровадження енергоефективних заходів.

Позитивний вплив на якість атмосферного повітря в перспективі матимуть заходи щодо:

озеленення територій, збереження та розвиток зелених зон для підтримки екологічного балансу, озеленення територій (які в подальшому призведуть до підвищення якості повітря за рахунок зменшення пилу, шумового забруднення);

зменшення рівня викидів від автомобільного транспорту;

впровадження системи моніторингу довкілля, що забезпечить підвищення рівня точності та достовірності даних про стан повітря і як результат можливість формувати чіткіші плани дій для покращення його якості.

Наслідки для здоров’я населення. Заходи Програми не передбачають появи нових ризиків для здоров’я населення громади. До того ж реалізація окремих заходів щодо проведення ремонту медичних закладів, покращення транспортного сполучення, реалізація проекту “Соціальне таксі” має сприяти покращенню доступності для інклюзивних груп населення до харчових продуктів, житла, роботи, освіти, медичної допомоги.

Вплив на водні ресурси. Проектом Програми не передбачено створення підприємств, діяльність яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води. Крім того, проведення ремонту мереж водопостачання та водовідведення, очищення річки Сугоклія позитивно вплинуть на ситуацію у цій сфері.

Відходи. Передбачається поліпшення ситуації у сфері поводження з твердими побутовими відходами через реалізацію заходів щодо рекультивації сміттєзвалища.

Вплив на земельні ресурси. Внаслідок реалізації Програми не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу та появи таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.

Потенційними джерелами впливу на ґрунти під час проведення будівельних робіт є підвищення вологості ґрунтів за рахунок асфальтування території; траншейної прокладки різних комунікаційних мереж тощо; випадкові проливи паливно-мастильних матеріалів.

Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони. У проекті Програми не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на флору і фауну громади.

Вплив на культурну спадщину. Реалізація Програми не має призводити до негативного впливу на об’єкти історико-культурної спадщини. Натомість реалізація окремих заходів щодо розвитку культури передбачає створення привабливого історичного, просвітницького середовища.

Екологічне управління, моніторинг. Проект Програми не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки, натомість передбачає покращення поводження з відходами та підвищення енергоефективності громади.

Кумулятивний вплив. Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі собою будуть незначними, але в сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

Таким чином, реалізація Програми не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Водночас реалізація деяких заходів може сприяти покращенню екологічної ситуації в громаді.

Слід також зазначити, що для досягнення окремих цілей та завдань Програми на різних етапах її реалізації у разі потреби передбачається розробка цільових програм розвитку, інвестиційних проектів, додаткових заходів, зокрема щодо запобігання та адаптації до зміни клімату територій та найбільш вразливих галузей та об’єктів інфраструктури громади, розвитку об’єктів і територій національної екологічної мережі, природно-заповідної справи та посилення екологічної безпеки територій і населення; поліпшення ситуації у сфері поводження з твердими побутовими відходами; розбудови та модернізації мережі водопостачання та водовідведення, охорони громадського здоров’я тощо.

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Таблиця 23. Аналіз можливих превентивних заходів за складовими навколишнього природного середовища

Сфери охорони довкілля	Основні виявлені проблеми, пов’язані з проектом Програми	Стратегічні цілі інших актів законодавства, які мають відношення до виявлених проблем
Атмосферне повітря	Виділення шкідливих газів, рівнів шуму, пилу від автотранспорту на автошляхах громади, при будівництві та реконструкції запланованих об’єктів, при роботі промислових та сільськогосподарських підприємств.	Вжиття заходів щодо зменшення техногенного навантаження на атмосферне повітря, а саме: - забезпечення моніторингу вмісту шкідливих речовин а атмосферному повітрі та рівнів шуму в зоні впливу магістральних автодоріг зоні впливу промислових підприємств та суб’єктів господарювання, при будівництві та реконструкції запланованих об’єктів; - озеленення санітарно-захисних зон територій промислових об’єктів, вулиць Бобринецької міської територіальної громади, лікувальних закладів, магістральних вулиць; - влаштування твердого покриття доріг на території громади та зволоження їх в літній період; - здійснення природоохоронних заходів, спрямовані на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - підвищення енергетичної ефективності і енергозбереження в основних сферах життєзабезпечення громади; - залучення жителів територіальної громади до вирішення екологічних проблем.
Водні ресурси	Вплив на стан поверхневих та підземних вод Зношеність переважної більшості інженерних мереж. Аварійний стан централізованого каналізування. Зменшення рівня ґрунтових вод Забруднення річки Сугоклія	Вжиття заходів щодо запобігання забрудненості ґрунтових вод при відсутності задовільного функціонування зливової каналізації, відсутності відведення каналізаційних стічних вод. Здійснення лабораторного контролю за забрудненістю поверхневих та ґрунтових вод при здійсненні робіт з розчищення та поглиблення річки. Забезпечення виконання вимог чинного законодавства при будівництві та реконструкції споруд централізованого водопостачання, каналізування. Дотримання вимог чинного законодавства при облаштуванні вигрібних ям, в тому числі населенням. Дотримання правил санітарного очищення рекреаційних зон та прибережно-захисної смуги річок та водосховищ. Дотримання прибережно-захисних смуг водних об’єктів, їх благоустрій, охорона та заборона сільськогосподарського та промислового використання. Дотримання чинного законодавства при проведенні робіт з розчищення від забруднення та замулення, поглиблення русла та дна річки, стабілізації стану русла річки, берегоукріплення. Охорона, екологічне оздоровлення та відтворення водних об’єктів.
Земельні ресурси	Вплив на структуру ґрунтів та ландшафт	Здійснення лабораторного контролю ґрунтів на забрудненість при незадовільній роботі каналізаційних споруд. Вжиття заходів щодо запобігання забрудненості ґрунтів побутовими і промисловими відходами (попередження виникнення та ліквідація існуючих стихійних сміттєзвалищ), систематичне санітарне очищення території громади. Дотримання чинного законодавства при рекультивації сміттєзвалища. Забезпечення роздільного збору, приймання твердих побутових відходів, облаштування офіційних сміттєзвалищ згідно вимог чинного законодавства.
Поводження з відходами	Наявність несанкціонованих сміттєзвалищ.	Проведення рекультивації сміттєзвалища; запровадження роздільного збирання сміття; вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами; підвищення рівня охоплення послугами з вивезення твердих побутових відходів у громаді
Здоров’я населення	Відсутність проектних меж санітарно-захисних зон територій промислових та сільськогосподарських об’єктів. Встановлення проектних меж від об’єктів планованої діяльності до найближчої житлової забудови.	Оптимізація функціонально-планувальної організації виробничо-комунальної території (зонування) та забезпечення її санітарно-гігієнічної сумісності з житловою та громадською забудовою, дотримання нормативних санітарно-захисних зон та відстаней до інших об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища. Облаштування місць відпочинку відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, екологічні проблеми потребують розв’язання на всіх рівнях, а саме:

на державному рівні: удосконалення екологічного законодавства, зокрема у частині недостатності контролю та відповідальності за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; надання державної підтримки для реалізації проектів на місцевому рівні з роздільного збирання та переробки твердих побутових відходів, розвитку інфраструктури;

на місцевому рівні:

захист атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів від забруднення та виснажливого використання;

охорона, екологічне оздоровлення та відтворення водних об’єктів;

забезпечення доступу населення до якісної та безпечної питної води;

організація централізованого водопостачання відповідно до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” в м. Бобринець та 8 селах громади);

будівництво каналізаційнийх очисних споруд для господарсько-побутових стічних вод;

поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами;

озеленення територій санітарно-захисних зон, магістральних вулиць;

збільшення площі природоохоронних територій;

сприяння впровадженню системи біологічного очищення побутових та промислових стоків на рівні територіальної громади для забезпечення екологічної безпеки;

формування культури споживання та поваги до навколишнього природного середовища;

залучення жителів територіальної громади до вирішення екологічних проблем; проведення просвітницької кампанії, спрямованої на підвищення культури населення громади поводження з твердими побутовими відходами;

забезпечення охорони земель, відтворення екосистем, удосконалення структури земельних угідь та напрямів господарської діяльності з метою формування оптимального співвідношення земельних угідь, підтримання екологічної безпеки і рівноваги території та досягнення нейтрального рівня деградації земель та запобігання подальшій ерозії грунтів;

упорядкування орних земель шляхом виведення з їх складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших непридатних до розорювання угідь; відтворювання лісів, створення нових та реконструкції існуючих полезахисних смуг та інших зелених насаджень; відновлення деградованих земель, степових та інших антропогенно змінених екосистем, ствоерння і відновлення сіножатей та пасовищ; збереження водності річок та дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних смуг;

здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

підвищення енергетичної ефективності і енергозбереження в основних сферах життєзабезпечення територіальної громади;

сприяння реалізації проектів щодо будівництва, модернізації і реконструкції каналізаційних систем та очисних споруд.

реконструкція системи каналізування та підключення до централізованої мережі каналізування населення та підприємств;

проведення заходів зі збереження водного середовища шляхом проведення капітального ремонту (реконструкції) станції стічних вод та мереж водопостачання;

дотримання вимог законодавства у сфері захисту довкілля, природних ресурсів, охорони громадського здоров’я при реалізації цілей та завдань Програми;

забезпечення організації СЗЗ для об’єктів сільськогосподарської діяльності (згідно вимог ДСП “Планування та забудови населених пунктів” № 173 від 19.06.1996 в 8 селах Бобринецької міської територіальної громади);

систематичний моніторинг атмосферного повітря, підземних вод, поверхневих вод, грунтів, радіаційного фонду та території Бобринецької міської територіальної громади;

збереження та збільшення площі зелених насаджень;

дотримання вимог чинного законодавства при влаштуванні рекреаційних зон для населення біля водних об’єктів;

оптимізація функціонально-планувальної організації виробничо-комунальної території та забезпечення її санітарно-гігієнічної сумісності з житловою та громадською забудовою, дотримання нормативних санітарно-захисних зон та відстаней до інших об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища;

облаштування та утримання комунальних пляжів та зон відпочинку на території міста.

Ресурсне забезпечення:

виконання більшої частини основних завдань буде здійснюватися із залученням коштів:

державного бюджету (зокрема, коштів Державного фонду регіонального розвитку, Державного фонду розвитку водного господарства, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та ін.), в рамках загальнодержавних та державних цільових програм;

обласного та місцевого бюджетів – в рамках регіональних та міських цільових та галузевих програм, які реалізуються в громаді;

міжнародної технічної допомоги міжнародних організацій;

підприємств, установ, організацій;

власних коштів закладів охорони здоров‘я, коштів інвесторів, кредитів та коштів населення;

інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися,
опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка,
у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

Базуючись на аналізі та тенденціях соціально-економічного розвитку територіальної громади можна припустити наступні сценарії розвитку громади:

песимистичний (інерційний): протягом планового періоду зовнішні і внутрішні фактори впливу на стан території залишається незмінними, тобто розвиток відбувається за траєкторію, яка виявлена станом на кінець 2022 року;

оптимістичний: протягом планового періоду зовнішні і внутрішні фактори впливу на стан території змінюються на краще через створення нових умов для розвитку громади;

реалістичний (базовий): протягом планового періоду, час від часу з’являються певні обмеження на припущення оптимістичного сценарію. В цілому, баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан території є стабільним завдяки створенню нових умов для розвитку.

За умов існування вищезазначених альтернатив можна сформулювати 2 сценарії розвитку територіальної громади: інерційний сценарій та сценарій сталого розвитку.

Альтернатива 1 “Інерційний сценарій”.

Припущення – національний рівень: війна в Україні продовжується; зростають видатки Державного бюджету на утримання армії; рівень корупції в країні зменшується незначними темпами; національна валюта підтримується виключно міжнародними кредитами, продовжується неконтрольована інфляція; інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає.

Припущення – місцевий рівень: народжуваність у громаді залишається низькою; сальдо міграції залишається негативним (продовжується відплив населення); інвестиційна привабливість (впізнаваність) громади низька; активність громади у залученні коштів з державного бюджету та програм МТД низька.

Що відбувається: чисельність населення громади поступово скорочується, спостерігається його “старіння”. Ситуацію погіршуватимуть міграційні процеси, молодь залишає громаду в пошуках кращої життєвої перспективи.

Кількість робочих місць залишаються на тому ж рівні, рівень доходів громадян не перевищує середньорегіонального значення. Відсутні заходи зі сталого ефективного природокористування, охорони довкілля та захисту навколишнього природного середовища.

Альтернатива 2 “Сценарій сталого розвитку”.

Припущення – національний рівень: завершення війни; видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються; рішуче впроваджуються системні реформи в економіці та інших сферах; Україна входить у стабільний середньостроковий період економічного зростання; гривня стабілізується; інвестиційна привабливість країни покращується.

Припущення – місцевий рівень: громада формує привабливі інвестиційні пропозиції та активно просуває їх, тим самим підвищуючи свою впізнаваність в регіоні та країні; громада підтримує економічну активність на своїй території; громада розбудовує інфраструктуру; вживає заходи з адаптації до змін клімату, забезпечення екологічної безпеки, збереження довкілля та природних ресурсів, громада формує свій профіль, використовуючи переваги.

Що відбувається: громада активно впроваджує енергоефективні заходи, а також реалізує проекти зі сталого ефективного природокористування, охорони довкілля та захисту навколишнього природного середовища.

Через активне залучення коштів Державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, покращується інфраструктура, зокрема виникають нові соціальні об’єкти, стають центрами громадського, економічного і культурного життя.

Зважаючи на комплексність рішень проекту Програми, що обумовлюється необхідністю виконання пріоритетних напрямів, основних завдань і заходів Програми, призначених для різних видів промислово-виробничої, соціальної, рекреаційної, комунікаційної діяльності, здійснюється розгляд виправданих альтернатив планованих рішень.

При впровадженні заходів Програми, порівняно із існуючим станом, очікується позитивний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі на здоров’я населення. Найсприятливішим варіантом буде затвердження запропонованої Програми.

З метою розгляду альтернативних проектних рішень та їх екологічних наслідків під час стратегічної екологічної оцінки проекту Програми було розглянуто сценарій їх затвердження з урахуванням змін, які будуть запропоновані у результаті стратегічної екологічної оцінки.

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Значущі наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Програми, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272 затверджено Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку для здійснення моніторингу замовник документа державного планування розробляє заходи з урахуванням результатів громадського обговорення, консультацій з органами виконавчої влади у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки та транскордонних консультацій (у разі їх проведення). Здійснення таких заходів забезпечує можливість:

виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а саме вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (на один, три-п’ять, 10-15 років, 50-100 років відповідно), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

запобігання, зменшення та компенсації негативних наслідків, зумовлених виконанням документа державного планування;

виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

також визначені замовником засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, утому числі для здоров’я населення, з урахуванням можливості виявлення можливості негативних наслідків виконання проекту, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку.

З метою забезпечення систематичності та об’єктивності спостережень за змінами стану довкілля, у тому числі за станом здоров’я населення, замовник визначає:

зміст заходів, передбачених для здійснення моніторингу, та строки їх виконання;

кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників відповідно до кожного з визначених у звіті про стратегічну екологічну оцінку наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

методи визначення кожного із показників, які дають змогу швидко та без надлишкових витрат їх вимірювати;

періодичність вимірювання показників, проведення їх аналізу та співставлення із цільовими значеннями;

засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, з урахуванням можливості виявлення негативних наслідків виконання документа державного планування, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку.

Крім того, моніторинг може бути використаний для:

порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію документу;

отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);

перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами виконавчої влади;

перевірки того, що план або програма виконується відповідно до ухваленого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” моніторинг наслідків виконання документа державного планування, у тому числі для здоров’я населення, оприлюднюється один раз на рік місцевою радою на своєму офіційному веб-сайті, у мережі Інтернет. У разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, місцева рада вживає заходів для їх усунення.

Виконавчий комітет міської ради у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення відповідно до статті 17 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

Звіт про виконання Програми буде заслуховуватися на сесії міської ради. Контроль за реалізацію Програми покладається на виконавчий комітет міської ради.

Оцінка фактичного впливу здійснюється на підставі та з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища щодо реалізації документа державного планування.

Заходи для органу місцевого самоврядування:

проведення моніторингу (система постійного спостереження) виконання пропозицій документу державного планування включатиме накопичення інформації:

щодо зміни показників чисельності населення населених пунктів, що входять до складу територіальної громади;

щодо розвитку інженерної та транспортної інфраструктури;

щодо забезпеченості населення територіями рекреаційного призначення із дотриманням нормативного показника озеленення населеного пункту;

щодо дотримання пропозицій документу державного планування по розвитку сільськогосподарських підприємств;

щодо стану здоров’я населення населеного пункту, що дозволить виявити недоліки і порушення, які негативно впливають на комфортність проживання населення, обґрунтувати і визначити заходи по їх усуненню.

При моніторингу необхідно здійснювати контроль щодо виконання заходів реалізації пропозицій документу державного планування щодо:

охорони атмосферного повітря;

охорони водного басейну;

охорони ґрунтів;

впливу фізичних факторів на навколишнє середовище;

дотримання ландшафтно-планувальних заходів.

Таблиця 24. Система ключових індикаторів для моніторингу наслідків виконання Програми на довкілля та інформація про стан виконання ключових індикаторів для моніторингу наслідків виконання Програми

№	Найменування індикатора	Значення індикаторів			Відповідальні за подання інформації
№	Найменування індикатора	2022	2023 (прогноз)	2024 (прогноз)	Відповідальні за подання інформації
1.	Частка відновлюваних джерел енергії у структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів громади, %	Дані відсутні	+5%	+5%	Виконавчий комітет міської ради
2.	Економія енергоресурсів,	Дані відсутні	+5%	+5%	Виконавчий комітет міської ради
3.	Середня очікувана тривалість життя, років	Дані відсутні	71,3	71,3	Виконавчий комітет міської ради
5.	Охоплення оздоровленням та відпочинком дітей віком від 7 до18 років, %	Дані відсутні	+10%	+10%	Виконавчий комітет міської ради
6.	Озеленення території, створення лісових насаджень	Дані відсутні	1,0	1,0	Виконавчий комітет міської ради
7.	Розчищення русла річки	-	1	1	Виконавчий комітет міської ради

Моніторинг виконання пропозицій документу державного планування можливо здійснювати за показниками у тому числі, що приведені нормативними документами. В подальшому передбачається запровадити:

один раз на три роки проведення вимірювання вміст радону в підземних джерелах водопостачання в 9 населених пунктах Бобринецької міської територіальної громади;

дослідження атмосферного повітря на вміст: окису вуглецю, окисів азоту, сірчаного ангідриду, пилу сажі на межі санітарно-захисної зони;

раз на рік проведення замірів рівнів шуму на межі санітарно-захисної зони в 9 населених пунктах громади;

визначити офіційних балансоутримувачів пляжів і зон відпочинку в 9 населених пунктах громади та раз на місяць досліджувати грунт та річну воду в місцях комунальних пляжів та зон відпочинку населення громади (з травня по вересень).

Керуючись принципами місцевого самоврядування зобов’язати суб’єктів господарювання в межах територіальної громади надавати інформацію для моніторингу виконання заходів реалізації пропозицій документу державного планування щодо:

охорони атмосферного повітря;
охорони водного басейну;
охорони ґрунтів (за хімічним та бактеріологічними показниками).

Здійснення моніторингу впливів на довкілля щодо реалізації пропозицій документу державного планування, у тому числі на здоров’я населення, за запропонованими показниками із введенням щорічної звітності, дасть можливість своєчасно виявляти порушення і недоліки, відхилення від нормативних показників та своєчасно опрацьовувати заходи з їх усунення.

Заходи для юридичних і фізичних осіб, що здійснюють свою діяльність на території громади:

проведення щорічного контролю якості повітря, об’єктів, що здійснюють викиди, на межі санітарно-захисної зони та найближчої житлової забудови (згідно нормативних показників);

проведення щорічного моніторингу якості використовуваної води та стічних вод (згідно нормативних показників);

контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму (згідно нормативних показників).

Інформаційна взаємодія. Існуюча система інформаційної взаємодії відомчих підсистем моніторингу довкілля передбачає обмін інформацією на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (ст.20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій покладено на Мінприроди та інші центральні органи виконавчої влади, які є суб’єктами державної системи моніторингу довкілля, а також підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля.

Основні принципи функціонування ДСМД визначені у постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля".

На даний час, у державній системі моніторингу довкілля (далі – ДСМД) функції і задачі спостережень та інформаційного забезпечення виконують 8 суб’єктів системи моніторингу: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держкомзем.

Кожний із суб`єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об’єктів довкілля, що визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Основні нормативні акти, що регламентують моніторинг об’єктів довкілля:

постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 343 “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”;

постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод”;

постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 “Про затвердження Положення про моніторинг земель”;

постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.2004 № 51 “Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення”.

Функціонування ДСМД здійснюється на трьох рівнях, що розподіляються за територіальним принципом:

загальнодержавний рівень, що охоплює пріоритетні напрямки та завдання моніторингу в масштабах всієї країни;

регіональний рівень, що охоплює пріоритетні напрямки та завдання в масштабах територіального регіону;

локальний рівень, що охоплює пріоритетні напрямки та завдання моніторингу в масштабах окремих територій з підвищеним антропогенним навантаженням.

Для отримання даних для здійснення моніторингу міська рада вживатиме заходи для взаємодії з відповідними структурними підрозділами Кіровоградської обласної державної адміністрації, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

Транскордонні наслідки відсутні.

11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10
цієї частини, розраховане на широку аудиторію

1. За підсумками стратегічної екологічної оцінки підготовлено Звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту Програми соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки.

Одним із основних факторів, що ускладнювало проведення СЕО, можна виділити відсутність достатнього обсягу статистичних відомостей та інших характеристик для оцінки об’єктивної екологічної ситуації у різних сферах у міській територіальній громаді та визначення показників подальшого моніторингу виконання Програми, зокрема екологічних індикаторів.

2. Програма загалом відповідає принципу екологічної збалансованості (сталого розвитку) та зорієнтована на зниження шкідливого впливу на довкілля.

Програма базуються на принципі сталого економічного та соціального розвитку громади, раціонального використання ресурсного потенціалу та екологічної безпеки. Заходи з виконання Програми передбачають природоохоронну складову й спрямовані на забезпечення цілей з розвитку екологічно чистої та енергоефективної громади.

3. Екологічна ситуація на території громади характеризується відносною стабільністю показників. Разом з тим, висока зношеність дорожньо-транспортної та соціальної інфраструктури, низький рівень енергоефективності, відсутність належного поводження з твердими побутовими відходами, зокрема їх переробки та захоронення, створюють екологічні загрози для громади.

4. Основними екологічними проблемами територіальної громади є забруднення вод, ґрунтів внаслідок відсутності системного підходу до поводження з твердими побутовими відходами у громаді та неналежним функціонуванням об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства.

5. Проект Програми узгоджується з державними та регіональним екологічними цілями, визначеними в Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року.

6. Реалізація Програми не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом з тим, виконання окремих заходів може призвести до покращення екологічної ситуації.

7 Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

8. Моніторинг ефективності впровадження Програми за допомогою екологічних індикаторів є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме впровадження документу, та необхідною передумовою забезпечення збалансованості розвитку громади.

9. Реалізація Програми забезпечить підвищення екологічної свідомості населення та приверне увагу до усвідомленого позитивного ставлення до довкілля та впливу природи на здоров’я людини; забезпечить удосконалення системи збору та переробки відходів; розвиток культури; забезпечення комфортного та безпечного життєвого середовища для людини на основі принципів сталого розвитку, створення умов для розв’язання нагальних проблем, надання якісних комунальних послуг; зниження рівня забрудненості природних водних об’єктів; забезпечення доступності населення до якісної питної води тощо.

З огляду на зазначене можна стверджувати, що в цілому розроблення проекту Програми проведено з урахуванням ймовірних впливів на довкілля та з прагненням мінімізації негативних ризиків. Реалізація Програми, за умови дотримання екологічних вимог, має сприяти збереженню довкілля та зменшенню антропогенного й техногенного навантаження.

« повернутися

ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку проекту Програми соціально-економічного розвитку Бобринецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля