Сказ - небезпечне вірусне захворювання спільне для тварин і людей
Сказ - небезпечне вірусне захворювання спільне для тварин і людей
Сказ — ще одне проблематичне для нашої країни питання, адже випадки цього захворювання продовжують реєструватись серед тварин та залишаються небезпечними для людини.
Що таке сказ і в чому його небезпека?
Сказ (водобоязнь, гідрофобія) — гостре вірусне інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Захворювання зараховано до особливо небезпечних, адже без належного лікування закінчується летально. Інкубаційний період сказу триває досить довго - у середньому 1- 3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджені випадки одужання після прояву симптомів).
Як можна заразитися сказом? Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною або внаслідок попадання її слини на свіжі дефекти шкірного покриву або слизових оболонок (поранення, подряпини тощо). Найбільшу небезпеку становлять дикі хижі(вовки, лисиці) та домашні тварини (коти, собаки).
Які ознаки сказу у тварини? Хворі на сказ дикі тварини втрачають почуття страху перед людиною та навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин. Захворіла собака спочатку стає пригніченою, лежить, втрачає апетит. Згодом у неї виникає неспокій, спроби сховатися (в куток, під ліжко в будку), вона може хапати ротом повітря, розгризати свою загоєну рану, ковтати неїстівні предмети, тікати з дому, нападати на людей. У котів клінічна картина сказу більш виражена: тварина стає неспокійною, збудженою, агресивною, з’являється хриплий голос та переляканий погляд. Вона нападає, уникає господарів. Головне, що потрібно пам’ятати кожному господарю тварин: сказ змінює звичну поведінку вашого утриманця. Щеплений утриманець залишається безпечним навіть після укусу зараженою твариною.
Як протікає сказ у людини? Прояви сказу у людини мають три періоди:
1. продромальний період (1-3 дні) - підвищення температури до 37,2-37,3°С, пригнічениий стан, поганий сон, безсоння, занепокоєння, біль у місці укусу навіть при повному її загоєнні;
2. стадія порушення (4-7 днів) - різко підвищена чутливість до найменших подразнень органів чуття (яскравого світла, різких звуків, шумів) аж до судомів м'язів кінцівок; хворі стають агресивними, буйними, з'являються галюцинації, марення, відчуття страху;
3. стадія паралічів - настає параліч очних м'язів, нижніх кінцівок. Важкі паралітичні розлади дихання викликають смерть. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, зрідка 10-12 днів.
Що роботи, якщо вас укусила тварина? Якщо вас вкусила або обслинила тварина з підозрілою поведінкою, необхідно зробити наступне: звернутись до медичного закладу для отримання допомоги; негайно промити мильною водою місце укусу чи обслинення, змастити шкіру навколо нього йодом; якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу; ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота; тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів. Постраждалому від укусу тварини проводиться повний курс щеплень антирабічною вакциною, яка попереджує захворювання і врятовує життя.
Як вберегти свого домашнього улюбленця від сказу? Аби убезпечити своїх домашніх тварин від сказу, варто притримуватись наступних рекомендацій: намагайтесь охороняти їх від укусів інших тварин; регулярно робити щеплення проти сказу домашнім собакам та котам, в тому числі вартовим та мисливським собакам; виводьте собак на прогулянку в намордниках та на повідку; не заводьте собак і кішок заради забави, не виганяйте їх на вулицю у випадку зміни поведінки тварини негайно звертайтесь до найближчої ветеринарної служби, за адресою: місто Бобринець, вулиця Каштанова, 108.
І пам’ятайте: сказ — хвороба невиліковна! Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.
