Увага! Новини у податковому законодавстві

Дата: 29.09.2022 11:18

Кількість переглядів: 601

Щодо правомірності скасування нарахувань по єдиному податку ФОПам 1-ї та 2-ї групи

17.03.2022 набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Закон України №2120 визначає особливості адміністрування податків і зборів з метою підтримки громадян та бізнесу на період дії правового режиму воєнного стану.

Так, внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України, відповідно до яких, фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України мають право не сплачувати єдиний податок.

Отже, для таких платників сплата єдиного податку на час воєнного стану є добровільно.

Тому, ФОПами – «єдинниками» 1-ї та 2-ї груп податкова декларація платника єдиного податку -  фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому під час застосування особливостей в оподаткуванні на період дії воєнного стану єдиний податок не сплачувався (п.п. 9.1 п.9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ»).

Разом з тим, Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості вионання платником податків обов’язків, визначених у пп.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі- Порядок), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за №967/38303. Зазначений наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 06 вересня 2022 року.

Вказаний Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т.ч. звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних,розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Зокрема, визначено перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків -  фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента.

Порядок підтвердження неможливості виконання платником податків - -  фізичною особою, зокрема само зайнятої особою, податкових обов’язків ( у тому числі обов’язків податкового агента).

Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи, які на момент виконання обов’язку (подання податкової звітності, сплати податків та зборів тощо), визначеного Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не можуть його виконати, застосовують правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання такими платниками податкового обов’язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платником податків -фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов'язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 пункту 102.6 глави 9 розділу ІІ Кодексу, є:

1) перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;

2) перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, або у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії;

3) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), захворюванням, одержаними в результаті бойових дій і пов'язаних із ними нещасних випадків або внаслідок ушкоджень, отриманих від насильницьких дій службовців збройних формувань Російської Федерації у районі бойових дій або тимчасової окупації;

4) призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року N 2105-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", або перебування в підрозділах територіальної оборони;

5) належність до працівників правоохоронних органів, військовослужбовців або працівників ЗСУ, Нацгвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР Міноборони, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління держохорони України, Державної служби спецзв'язку та захисту інформації України, ДСНС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

6) втрата/відсутність (смерть, визнання безвісно відсутнім тощо) осіб, на яких відповідно до абзацу другого пункту 179.6 статті 179 розділу IV Кодексу покладається обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податків, що є малолітньою/неповнолітньою або визнаною судом недієздатною особою, якщо такі особи не перебувають на повному утриманні інших осіб або держави;

7) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) воєнні (бойові) дії, які оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;

8) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп'ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями Російської Федерації;

9) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

10) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);

11) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відтак, з метою врегулювання питання скасування нарахувань по єдиному податку необхідно врахувати норми чинного законодавства та умови Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Дії які потрібно виконати якщо виявлено несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані у разі виявлення несправностей:

- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами комунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами комунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами комунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами комунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Щодо продовження строків одноразового (спеціального) добровільного декларування

02 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 15.08.2022  №2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі - Закон №2516), який вніс зміни до ПКУ щодо:

• оподаткування ПДФО -  не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами на користь учасників бойових дій та ФО, які мешкають/мешкали на території населених пунктів, в яких проводяться/проводилися бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання, а також працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються/залучалися та беруть/брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони;

• одноразового (спеціального) добровільного декларування - продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 01 березня 2023 року.

Якщо декларант, який подав одноразову декларацію після 31 серпня 2022 року, вибирає в межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставку збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату платежу 3-ома рівними частинами, то сплата збору здійснюється в такому порядку:

• перший платіж – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

• другий платіж – до 01 травня 2024 року;

• третій платіж – до 01 травня 2025 року.

Яку інформацію можна отримати у відкритій частині Електронного кабінету ДПС України?

 Найпопулярнішим електронним сервісом ДПС України залишається Електронний кабінет. Він забезпечує безконтактні засоби взаємодії платників податків та ДПС з використанням сучасних інформаційних технологій та надає можливість, навіть у період дії воєнного стану, реалізувати свої права та обов’язки у сфері оподаткування в режимі онлайн. Користуватися онлайн цим сервісом від ДПС можуть юридичні особи, фізичні особи – підприємці та громадяни.

Кабінет складається із двох функціональних частин: загальнодоступної (відкритої) частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, і приватної частини (особистого кабінету).

За допомогою відкритої частини Електронного кабінету доступні такі можливості:

- доступ до інформації з публічних реєстрів: дані про взяття на облік платників;
 - дані з Реєстру страхувальників;
 - дані з Реєстру платників ПДВ;
 - дані з Реєстру платників єдиного податку;
 - інформація про РРО;
 - інформація про книги ОРО;
 - дані з Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
 - дані з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами;
 - податковий календар;
 - перегляд та друк бланків податкової звітності;
 - заповнення декларації про майновий стан і доходи для громадян;
 - контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників.

« повернутися