230 річниця з дня заснування Свято-Миколаївського храму
22 травня відзначає свою 230 річницю найстаріша духовна споруда міста Бобринець - Свято-Миколаївський храм.
В цей день з нагоди річниці храму відбулося спільне богослужіння, яке провели отці Володимир Ткаченко і Микола Онисько. Після служіння Божого з вітальним словом до прихожан звернувся настоятель Свято-Миколаївського храму отець Володимир Ткаченко та подякували усім за спільну молитву, внесок у розбудову, збереження духовного осередку та величної архітектури храму. Священник Свято-Миколаївського храму отець Микола Онисько закликав й надалі з вірою, любов’ю плекати слово Боже і берегти храм. Міський голова Леонід Кравченко поздоровив прихожан та гостей храму з цією значущою датою та оголосив подяки за активну громадську позицію, доброчесність, вагомий внесок у розвиток духовно-просвітницької роботи та з нагоди 230-ї річниці заснування Свято-Миколаївського храму : отцю Миколі ОНИСЬКУ, отцю Володимиру ТКАЧЕНКУ та Тамарі РИНКЕВИЧ.
Також, міський голова подарував Свято-Миколаївському храму Семистрільну ікону Богородиці. Святий образ Богородиці служить заступником в життєвих справах, захищаючи всіх від негараздів та утихомирює злі серця від ворожнечі, допомагає повернути гармонію і мир.
Вшанували пам'ять покладанням квітів до пам'ятника митрофорного протоієрея отця Юрій Ониська та арки пам'яті воїнів АТО.
Нагадаємо, що дерев'яна Миколаївська церква на місті сучасної кам'яної була зведена і освячена в 1792 році за благословення вікарного єпископа Іова. Раніше на цьому місці функціонувала Миколаївська православна каплиця. Дерев'яна церква проіснувала до 1840 року.
Кам'яна Свято-Миколаївська церква була збудована в 1853 році за типовим проектом в стилі пізнього класицизму. Будівництво церкви велося на кошти княгині Дмитрянської. Храм був тринавним і однокупольний з вівтарем, виділеним напівкруглою апсидою на східному фасаді.
1861 року у приміщенні Свято-Миколаївської церкви було зачитано Маніфест про звільнення селян від кріпацтва. На той час храм залишався єдиним інформаційним осередком для мешканців містечка, де вони могли довідатися про події в імперії.
У 1863 році до храму було прибудовано бокові вівтарі та чотириярусну дзвіницю з шатровим завершенням, прикрашену кокошниками. Це наблизило споруду до неоруського стилю, характерного для значної частини єпархій Російської імперії.
В XIX столітті церква переживала період розквіту, мала понад 110 десятин землі.
В роки Громадянської війни Миколаївський храм дуже постраждав. Лише завдяки зусиллям церковного старости отця Василія вдалося зберегти старовинні іконостаси, хрест Спасителя та хоругви. Переховуючи церковні атрибути вдома та у родичів, отець Василій склав заповіт, в якому благав не нищити церкву, а після його смерті передати святі речі Одеській патріархії.
З 1930-х років церкву стали відбудовувати як складське приміщення для потреб колгоспу. Після Другої світової війни почалась її реставрація.