Вічний спокій і вічна пам’ять
На 97 році життя перестало битися серце шановної та поважної людини ветерана праці, учасниці бойових дій Другої світової війни - Войнаровської Любові Григорівни.
Любов Григорівна народилася 15 травня 1925 року в с. Миколо-Бабанка бувшого Бобринецького району. У 1944 році пройшла курси медиків: перев’язувала бійців, займалася знешкодженням мін і снарядів. Ризикувала життям, звільняючи землю від смертоносних боєприпасів, рятувала бійців від голодної смерті, виводила із оточення. Після війни закінчила Харківський технічно-фінансовий технікум, здобула середню спеціальну освіту.
За свої воєнні та трудові звитяги нагороджена орденом «Захисник Вітчизни», «За мужність», п’ятьма ювілейними медалями.
Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити біль, коли зупиняється серце найріднішої людини, яка віддавала всю свою любов, підтримувала та завжди знаходилася поруч. Сьогодні, у цей важкий час, ми разом з Вами низько схиляємо голову у скорботі. Сумуємо та підтримуємо рідних у важку годину.
Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої для Вас людини, а наші молитви та щирі співчуття полегшать родинне горе.
Світлий, добрий спомин про Любов Григорівну житиме в серцях рідних, односельчан, громади, усіх, хто її знав, любив і поважав.
Вічна пам’ять та Царство Небесне!