День пам’яті жертв політичних репресій
День пам’яті жертв політичних репресій
Цього дня по всій Україні віддають шану жертвам політичних репресій. Традиційно в цей день українці вшановують пам’ять тих, кому зламали долі і забрали життя сили, що намагались знищити Україну, українців та українську культуру.
День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій та привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.
У ХХ столітті Україна відчула на собі усі прояви тоталітарного правління: голодомори, депортації, політичні переслідування, цькування за соціальними й іншими ознаками, фізичне знищення людей під час «великого терору».
Натомість, нинішня путінська росія, потворно наслідує усі ці ганебні методи, фактично вчиняючи геноцид українського народу у ХХІ столітті на українських землях.
Сьогодні Україна демонструє світові надзусилля у боротьбі проти вторгнення московської держави, вибиваючи окупанта з наших земель та виборюючи тим самим мир у всьому світі. Тож, вшановуючи жертв політичних репресій комуністичного режиму, схилімо голови і перед пам’яттю теперішніх борців за волю України, які нині піддаються переслідуванням та жорстоким катуванням на окупованих територіях.
Віримо, що усі злочинці будуть покарані, а перемога буде за нами!
Слава Україні!
Коротко про "великий терор"
2 червня 1937 було прийнято Постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 року вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Політичні репресії в Україні розпочалися із першої спроби встановлення радянської влади – з початку 1918 року, а закінчилися у другій половині 1980-х років. Терор носив цілеспрямований, організований характер, уразив практично всі верстви української нації – інтелігенцію, військовиків, політиків, діячів церкви, культури та мистецтва, та найбільше вдарив по селянству. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки.
19 травня 1938 року - найкривавіша ніч у Києві. У в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини.
Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.
За оціночними даними архівних матеріалів Служби Безпеки України, в Україні було заарештовано понад мільйон осіб, 545 тис. з них засуджені, у т.ч. – щонайменш 140 тис. розстріляно. Крім того, від кінця 1920-х і до початку 1950-х років з України виселено 2 млн. 880 тис. розкуркулених селян і членів їхніх сімей.
Наслідками комуністичного терору в Україні стали знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії та денаціоналізація.
Більшість репресованих були українцями, але жертвами терору в Україні стали також поляки, німці, євреї, представники інших національностей.
Україна послідовно проводить державну політику, спрямовану на відновлення та збереження історичної пам’яті українського народу, забезпечення дотримання ідеалів гуманізму та демократії, прав і свобод людини і громадянина.
