Реформування системи органів виконавчої служби
5 жовтня 2016 року набувають чинності Закони України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження».
Вказаними законами запроваджується в Україні змішана система виконання судових та інших рішень, зокрема - інститут приватних виконавців та визначається їх правовий статус.
Відтак документами встановлюється правовий статус приватних виконавців, врегульовано процедури набуття та зупинення права на здійснення діяльності приватними виконавцями, визначено особливості фінансового забезпечення їх діяльності. Зокрема, законом передбачено ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.
З набуттям чинності вказаними законами, кожен громадянин України який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит може бути приватним виконавцем.
Особливу увагу звертаємо осіб, які мають стаж роботи державного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше одного року на те, що для останніх має місце скорочена процедура допуску до кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит проводитиметься шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.
За видачу свідоцтва вноситься плата у розмірі лише однієї мінімальної заробітної плати. Свідоцтво про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.
Обидва закони є невід’ємними один від одного. Закон «Про виконавче провадження» встановлює перелік рішень, які не зможе виконувати приватний виконавець, розширює перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню; передбачає формування відкритого Єдиного реєстру боржників; вводить автоматизацію процедури виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повного фіксування процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі; передбачає посилення відповідальності боржника у виконавчому провадженні, а також суттєве підвищення розмірів штрафів, що накладаються виконавцем, тощо.
Так, Законом встановлено, що приватний виконавець не зможе здійснювати примусове виконання рішень, які стосуються відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевого бюджету, або частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25%; рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішень про конфіскацію майна; рішень про виселення та вселення фізичних осіб та ін.
Фізичні або юридичні особи матимуть право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
У разі необхідності отримання консультації з питань введення в дію Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», пропонуємо звертатися до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7) або за тел. 35-66-32.