Совість вартістю 30 гривень, або відношення до простих селян
Совість вартістю 30 гривень, або відношення до простих селян
До складного періоду соціально-економічного розвитку суспільства ще більше додається проблем від неправомірних дій деяких керівників, зокрема голови правління Бобринецької райспоживспілки Татарової В.І., підприємство якої так і не сплачує земельний податок до Бобринецької міської ради. Відповідно кошти на підтримку соціальної структури громади не надходять. Та сьогодні мова піде не про цю проблему, а про те, що дбаючи лише про власне збагачення, пригнічуються права звичайного виробника та продавця.
Так 09 червня 2017 року до міської ради звернулася група селян з різних населених пунктів району з повідомленням-обуреннямпро те, що вони позбавлені можливості реалізувати власну молочну продукцію на міському ринку, так як молочний павільйон РСТ , місце спеціально відведене для продажу даної продукції, зачинений. Продавці дізналися про збільшення орендної оплати до 30 гривень за місце та 20 гривень за проведення аналізу молочної продукції.До речі, ці показники є найбільшими в Україні.
У працівників міської ради, так як і в обурених продавців, позбавлених права на торгівлю власноруч виготовленою продукцією, виникає ряд доцільних питань до Татарової В.І.: чи розуміє вона , що для більшості продавців молочної продукції – це єдиний дохід, який допомагає вижити в нашому безпромисловому регіоні; чи бачить голова правління хоч одного господаря великої рогатої худоби на дорогому авто та проживаючого у двоповерховому котеджі, чи розуміє, шо ця молочна продукція є в повсякденному меню кожного бобринчанина та, зокрема, продуктом номер один у дитячому харчуванні?..
Усі ці питання не можуть лишити байдужими працівників міської ради, так як більшість людей, які стали заручниками протистоянь влади, – це соціально незахищені верстви населення, які чесною та важкою працею заробляють «свою копійку». За той час, коли молочна продукція потрапить на базарний прилавок, господарі великої рогатої худоби вкладуть чимало коштів у своїх годувальників: ветеринарні препарати, зернопродукти, тара та ін.
І все це вони оплачують, незважаючи на те, в чий бюджет надходять ці гроші.
Міська рада, виходячи з розуміння ситуації, виступає на захист виробників та продавців молочної продукції, не розділяючи їх на міських та районних жителів. Тому планується робота щодо обладнання спеціального місця на ринку «Таврія» для торгівлі молочними продуктами. Та добре було б, якби до вирішення цієї проблеми долучилася б і районна рада.
Недарма існує народна мудрість «Багатій не дивиться, чим убогий живиться». Хочеться вірити, що спільні зусилля і порозуміння всіх гілок влади, буде на благо та користь жителів громади та району.
