50-річчя дослідницької та краєзнавчої діяльності Георгія Лашкула
50-річчя дослідницької та краєзнавчої діяльності Георгія Лашкула
Георгій Олексійович Лашкул. Бобринчанин, який давно асоціюється з краєзнавчими розвідками Бобринця і колишнього Бобринецького району.
2 червня 2026 року у Бобринецькому краєзнавчому музеї ім. М. Смоленчука колектив закладу підготував захід «Локальна історія. 50 років у фокусі», присвячений 50-річчю дослідницької та краєзнавчої діяльності Георгія Лашкула.
Серед гостей - старожилів Бобринця і молодшого покоління, які привітали ювіляра, - Сергій Чорний, начальник відділу культури та туризму Бобринецької міської ради; Руслана Ісакова, директорка Бобринецького міського краєзнавчого музею ім. Миколи Смоленчука; Неля Самборська, колишня директорка Бобринецького музею, яка протягом багатьох років підтримувала дослідницькі кроки ювіляра; Лідія Беліченко, голова міської ветеранської організації.
Але, вітаючи ювіляра, звернімося до витоків його особистої історії. Найповніше вона описана на даний час у книзі «Стежинами пам’яті. З історії краєзнавчого руху на Кіровоградщині» видання 2013 року.
Укладачем книги є Лариса Гайда, Почесний краєзнавець України. Розділ «Літописці історії краю (Розвиток краєзнавства на Бобринеччині)» написала Наталія Бібік, вчитель Бобринецького ліцею №1, Заслужений вчитель України.
«Георгій Олексійович Лашкул – історик, краєзнавець Бобринецького районного музею ім. М. Смоленчука. Народився в 1946 році в с. Миколо-Бабанка Бобринецького району. По закінченні середньої школи в 1964 році, навчався в Новобузькому педагогічному училищі за спеціальністю вчитель молодших класів, Полтавському державному університеті (факультет історії). Трудову діяльність розпочав в Котляревській восьмирічній школі Миколаївської області. Після служби в армії (1966-1969рр.) вчителював в Миколо-Бабанській восьмирічній школі. Перебуваючи на посаді інструктора райкому партії, в 1972 році входить до групи краєзнавців, яка збирала археологічний матеріал на території Бобринеччини.
Консультував роботу професор Академії наук УРСР Д. Я. Телегін.
З тих часів, Георгій Олексійович займається розвідками з історії рідного краю. Про це свідчать численні публікації в районних, обласних засобах масової інформації, під рубрикою «Історичні арабески краєзнавця Г. О. Лашкула». Це розвідки доби козаччини, знакових постатей краю, храмових забудов, підпільно-диверсійної роботи в роки Великої Вітчизняної війни та трудової героїчної праці. Працюючи з 2000 року в Бобринецькому сільськогосподарському технікумі, він намагається зацікавити краєзнавчою роботою студентів, залучити їх до дослідження історії краю, починаючи роботу з вивчення життєпису власного родоводу. «Родові книги пам’яті» студентів сільськогосподарського технікуму відкривають цікаві подробиці, насамперед пов'язані з історією нашого району, де народилася більшість юних дослідників.
В 2003 році обійшов зі своїми студентами села Бобринецького району і записав спогади очевидців Голодомору, матеріали передали для узагальнення в районну державну адміністрацію. В 2009 році, з ініціативи Георгія Олексійовича, в приміщенні Бобринецького сільськогосподарського технікуму був відкритий Музей історії технікуму. Йому присвоїли ім’я Василя Порика – Героя Франції, в минулому студента технікуму.
В 2011 році кандидатуру Г. О. Лашкула було висунуто Бобринецьким краєзнавчим музеєм на присудження обласної краєзнавчої премії імені В. М. Ястребова».
50 років роботи, досліджень, зустрічей, бесід, лекцій, видання книг.
Є визнання колег, громади і ще є задуми.
Хай вистачить на все Вам, Георгію Олексійовичу, сил, натхнення і підтримки однодумців.
Фото - архівне з інтернет-сторінки Бобринецького аграрного фахового коледжу та із ювілейного заходу з інтернет-сторінки Бобринецького краєзнавчого музею ім. М. Смоленчука.
